Михальчина слобода

Визначення і загальна характеристика

МИХА́ЛЬЧИНА СЛОБОДА́  — село Новгород-Сіверського району Чернігівської області. Михальчино-Слобід. сільс. раді підпорядк. с. Миколаївське. Знаходиться на р. Рогозна (права притока Десни), за 210 км від обл. центру, за 45 км від райцентру та залізнич. ст. Новгород-Сіверський. Площа 1,7 км². За переписом насел. 2001, проживали 383 особи; станом на 2016 — 247 осіб; переважно українці. Уперше згадується в писем. джерелах у 2-й пол. 16 ст. За нар. переказами, назва походить від імені першого поселенця. Спочатку входило до складу Погар. сотні Стародуб. полку, а від 1761  — до Шептаків. сотні. У різні часи ним володіли гетьман І. Брюховецький, стародуб. пол­ковник С. Самойлович, ген. суддя Війська Запорозького І. Жур­ман, графи Гудовичі, родина стат. радника Судзиловського. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Новго­род-Сівер. пов. Черніг. губ. 1848 зведено дерев’яну Микол. цер­кву (пізніше зруйнована). 1859 було 93 двори, мешкали 711 осіб, 1886 — відповідно 154 і 746, 1893 — 233 і 902; за Всерос. переписом насел. 1897, — 187 і 1012. Від 1870 працював винокур. завод Судзиловського з річною перегонкою спирту на 7 тис. руб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1988 мешкали 519 осіб. Корисні копалини: торф, крейда, пісок, глина. Побл. села — гідрол. заказники місц. значення Михальчино-Слобідський (болотяний масив пл. 74 га в заплаві Рогозни, що має велике значення для збереження водного режиму річки) та Купели (пл. 98 га). У М. С. — Будинок культури, б-ка; фельдшер. пункт. 1958 встановлено пам’ятник на брат. могилі воїнів-визволителів, які полягли 1943 у боях за звільнення села; 1967  — обеліск Слави на честь 149-ти од­носельців, які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни.

Завантажити статтю