Михальчук Віктор Ілліч

МИХАЛЬЧУ́К Віктор Ілліч (05. 02. 1946, м. Бернау, Німеччина) — волейболіст (зв’язковий), тренер. Майстер спорту (1965), майстер спорту міжнародного класу (1967), заслужений майстер спорту СРСР (1968), заслужений тренер України. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закін. Одес. політех. (1971) та пед. (1975) інститути. Чемпіон 19-х Олімпійських ігор (Мехіко, 1968), Європи (м. Стамбул, Туреччина, 1967), Спартакіади народів СРСР (1967), Всесвітньої універсіади (Будапешт, 1965), першості Європи серед молодіж. команд (Будапешт, 1966). Срібний призер Всесвітньої універсіади (м. Турин, Італія, 1970). Володар (Польща, 1965), бронзовий призер (Німеччина, 1969) Кубка світу. Володар Кубка СРСР (1976). Чемпіон СРСР у складі збірної команди України (1967). Неодноразово входив до списку 24-х найсильніших волейболістів СРСР. Грав за команду «Буревісник» / «ОдТІЛ» (Одеса, 1964–76). Член збір. команд СРСР (1965–69), України. Тренери — В. Гольдубер, М. В’язовський, М. Барський. Працював пом. гол. тренера жін. команди «Медін» (1977–78), гол. тренером чол. команд «Політехнік» (1979–92; оби­­дві — Одеса), «Зафіракис» (м. Са­лоніки, Греція, 1992–93), «Екза­чибаши» (Стамбул, 1993–94), «АПОЕЛ» (м. Лімассол, Кіпр, 1994–95) «Дорожник–СКА» (Одеса, 1995–2000), «Макрохім» / «Азов­­сталь» (м. Маріуполь Донец. обл., 2001–07), «Імпексагро Спорт» (Черкаси, 2011–12), «Барком» (Львів, 2012–14). У 2003–06 — тренер чол. національної збірної команди України, під керівництвом якого команда дійшла до фінал. частини чемпіонату Європи (2005).

Завантажити статтю