Михальчук Віктор Ілліч

МИХАЛЬЧУ́К Віктор Ілліч (05. 02. 1946, м. Бернау, Німеч­чина) — волейболіст (звʼязковий), тренер. Майстер спорту (1965), майстер спорту між­народного класу (1967), заслужений майстер спорту СРСР (1968), заслужений тренер України. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2002). Закін. Одес. політех. (1971) та пед. (1975) ін­ститути. Чемпіон 19-х Олімпійських ігор (Мехіко, 1968), Європи (м. Стамбул, Туреч­чина, 1967), Спартакіади народів СРСР (1967), Всесвітньої універсіади (Будапешт, 1965), першості Європи серед молодіж. команд (Будапешт, 1966). Срібний призер Всесвітньої універсіади (м. Турин, Італія, 1970). Володар (Польща, 1965), бронзовий призер (Німеч­чина, 1969) Кубка світу. Володар Кубка СРСР (1976). Чемпіон СРСР у складі збірної команди України (1967). Неодноразово входив до списку 24-х найсильніших волейболістів СРСР. Грав за команду «Буревісник» / «ОдТІЛ» (Одеса, 1964–76). Член збір. команд СРСР (1965–69), України. Тренери — В. Гольдубер, М. Вʼязовський, М. Барський. Працював пом. гол. тренера жін. команди «Медін» (1977–78), гол. тренером чол. команд «Політехнік» (1979–92; оби­­дві — Одеса), «Зафіракис» (м. Са­лоніки, Греція, 1992–93), «Екза­чибаши» (Стамбул, 1993–94), «АПОЕЛ» (м. Лімас­сол, Кіпр, 1994–95) «Дорожник–СКА» (Одеса, 1995–2000), «Макрохім» / «Азов­­­сталь» (м. Маріуполь Донец. обл., 2001–07), «Імпексагро Спорт» (Черкаси, 2011–12), «Барком» (Львів, 2012–14). У 2003–06 — тренер чол. національної збірної команди України, під керівництвом якого команда ді­йшла до фінал. частини чемпіонату Європи (2005).

Завантажити статтю