Михальчук Сергій Євгенович

МИХАЛЬЧУ́К Сергій Євгенович (13. 07. 1972, Луцьк) — кінооператор. Заслужений діяч мистецтв України (2014). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2021). Національна премія України імені Т. Шевченка (2025). Закін. Київ. інститут театр. мистецтва (1994; викл. О. Прокопенко). Оператор фільмів: «Зимно» (1995), «Пустинь» (1996), «Гріх» (1999), «Різдво» (2000), «Мамай» (2002; усі — реж. О. Санін), «Коханець» (2002, реж. В. Тодоровський, Приз «Найкращий оператор» Мкф у Сан-Себастьяні, Іспанія), «Фабрика» (реж. С. Лозниця), «Мій зведений брат Франкенштейн» (реж. В. Тодоровський; обидва — 2004), «Контакт» (2005, реж. А. Новосьолов), «I. D.» (2006, реж. Ґ. Шмейт), «Північне світло» (реж. С. Лозниця), «Ілюзія страху» (реж. О. Кирієнко), «Las Meninas» (реж. І. Подольчак; усі — 2008), «Дітям до 16…» (2010, реж. А. Кавун), «Матч» (2012, реж. А. Малюков), «Параджанов» (реж. О. Фетісова, С. Аведикян), «Поводир, або Квіти мають очі» (реж. О. Санін; обидва — 2013), «Під електричними хмарами» (спів­авт.; 2015, реж. О. Герман-молодший, «Срібний ведмідь» Берлін. Мкф), «Кару­сель» (реж. І. Подольчак), «Великий» (реж. В. Тодоровський; обидва — 2017). М. продовжує традиції класич. укр. кінооператор. школи світ. мист. рівня у її модер. вимірі. Використовує універс. технол. й стиліст. творчі засоби, за допомогою яких працює над різножанр. фільмами; залежно від худож. задуму майстерно створює як динам., так і мінімаліст. зображення.

Рекомендована література

1. Санін О. Про кінооператора // Кіно-Коло. 2002. № 15;
   Google Scholar Internet
2. Конончук Н. «Посвідчення особи» Сергія Михальчука // Там само. 2005. № 28.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю