Михлин
МИ́ХЛИН — село Горохівського району Волинської області. 2017 Михлин. сільс. рада (підпорядк. села Загаї та Маруся) увійшла до складу Городищен. об’єднаної територіал. громади з центром у с. Городище Луцького р-ну. М. знаходиться на лівому березі р. Полонка (притока Чорногузки, бас. Дніпра), за 28 км від обл. центру, за 25 км від м. Горохів, за 14 км від залізнич. ст. Сенкевичівка (однойм. смт Горохів. р-ну) та за 1 км від Городища. Площа 9,15 км2. За переписом насел. 2001, проживали 325 осіб; переважно українці. Побл. М. проходить автошлях Львів–Радехів–Луцьк. За нар. переказами, назва походить від слів «міх» і «лин», бо нібито в давнину в Полонці було так багато линів, що їх люди додому носили мішками. Уперше згадується в писем. джерелах 1433, коли князь Свидриґайло подарував його А. Воловичу. Після Люблін. унії 1569 село відійшло від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — село Чаруків. волості Луцького пов. Волин. губ. 1885 проживали 220 осіб, працював водяний млин. До кін. 19 ст. кількість жит. збільшилася до 511 осіб. 1921–39 — у складі Польщі; адміністративно належало до Чаруків. ґміни Луцького пов. Волин. губ. Від 1939 — село Волин. обл. УРСР; деякий час підпорядковувалося Чаруків. (Сенкевичів.) р-ну. Від червня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 19 квітня 1943 вояки польс. партизан. загонів убили 104 мешканці с. Красний Сад (нині у межах М.). До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. У рад. період село входило до Бережан. сільс. ради. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікар. амбулаторія. Діє церква Різдва Богородиці УПЦ МП.
Рекомендована література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Т. 2. Вінніпеґ, 1986.