Мицик Мирослав Федорович

МИ́ЦИК Мирослав Федорович (10. 08. 1939, с. Вишнопіль, нині Тальнів. р-ну Черкас. обл. — 25. 03. 1965, там само) — фольклорист, поет, журналіст. Син Федора, брат Вадима Мициків. Навч. у Тальянків. зоотехнікумі (Тальнів. р-н, 1953–57). У 1957 був учасником 2-ї Респ. наради збирачів усної нар. творчості. Працював у г. «Победа» (під час служби в армії), 1961–63 — г. «Соціалістичні лани» (м. Тальне), «Уманська зоря», «За честь хлібороба» (м. Христинівка Черкас. обл.). Друкувався у г. «Літературна Україна», «Молода гвардія», альманасі «Вітрила» (усі — Київ), г. «Українське життя» (Канада). Записував зразки усної нар. творчості від 1949, друкував їх в академ. збірках серії «Українська народна творчість»: «Загадки» (1962), «Колядки та щедрівки» (1963), «Жартівливі пісні» (1967), «Танцювальні пісні», «Прислів’я та приказки» (1963; 1985), «Казки про тварин» (1979), «Соціально-побутова казка» (1987). Автор поет. зб. «Пахощі землі» (Тальне, 1992). Упорядкував твор. доробок батька, написав про нього літ.-крит. нарис «Життя — горіння» (К., 2007). Зібрані М. матеріали зберігаються в ІМФЕ НАНУ.

Рекомендована література

1. Дмитренко М. Мирослав Мицик // Дмитренко М. Збирачі народних перлин. К., 1989;
   Google Scholar Internet
2. Мицик В. Мициківська левада. Творчість однієї родини. К., 2006.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю