Миць Юрій Никифорович
МИЦЬ Юрій Никифорович (21. 08. 1908, Луцьк — 01. 11. 1966, там само) — живописець, графік, художник театру. Член Товариства художників у Луцьку, товариства «Просвіта». Закін. укр. гімназію (1925), навч. у приват. худож. студії М. Жука (1924–26) в Луцьку. Декоратор Товариства артистів укр. сцен, театру під керівництвом О. Залеського, театру «Прометей», Волин. укр. театру М. Певного в Луцьку. 1929–31 — на військ. службі. Навч. у Варшав. АМ (від 1935; викл. Ф. Коварський, Л. Пенкальський). Член та учасник виставок Укр. мист. гуртка «Спокій» у Варшаві (1937–38). Створив цикли маляр. пейзажів Волині та Поділля, естампи в техніках офорта, акватинти в реаліст. манері з незнач. впливом естетики ар деко. Підтримував творчі контакти з Н. Хасевичем. 1928–56 (з перервою) — гол. художник Волин. укр. муз.-драм. театру ім. Т. Шевченка в Луцьку, де 1949–56 виконав сценографію для постановок реж. В. Гримича, зокрема для вистав «Овід» за Е.-Л. Войнич, «Пошились у дурні» М. Кропивницького, «Життя починається знову» В. Собка, «Аршин Мал-Алан» за У. Гаджибековим, «Платон Кречет» О. Кор-нійчука, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Дочка прокурора» Ю. Яновського, «Весілля Фіґаро» П.-О. Бо-марше, «Марія Тюдор» В. Гюґо, «Циганка Аза» М. Старицького, «Тарас Бульба» за М. Гоголем, «Син рибалки» за В. Лацісом, «Голубі олені» О. Коломійця.
Рекомендована література
- Гелетій Я. Художник з Колок. Л.; Дубно, 2004;
- Певний Б. Історіософічний живопис Петра Андрусіва // Певний Б. Майстри нашого мистецтва: Роздуми про мистців та мистецтво. Нью-Йорк; К., 2005;
- Яців Р. Олекса Шатківський та Український мистецький гурток «Спокій»: Мат. до історії укр. мистецтва 1920–1930-х років. Л., 2013.
Завантажити статтю
Людина 
