МІ́ГАЛИК Войтех (Mihálik Vojtech; 30. 03. 1926, м. Дольна Стреда, нині Словач­чина — 03. 11. 2001, Братислава) — словацький поет, пере­кладач. Державна премія К. Ґотвальда (1953, 1960). Закін. Братислав. університет (1949). Працював редактором, на керів. посадах у Спілці словац. письмен­ників, 1977–85 — директор видавництва «Slovenský spisovateľ». Вірші почав писати у 14-річ. віці. Ви­ступав з позицій реалізму. Зразком громадян. лірики є зб. «Ozbrojená láska» (1953), «Archimedove kruhy» (1960). Аналіт. по­глядом на внутр. світ людини характеризуються поезії зб. «Útek za Orfeom» (1965), «Sonety pre tvoju samotu» (1966), «Čierna jeseň» (1969). Зб. «Trinásta komnata» (1975), «Posledná prvá láska» (1978) наповнені філос. змістом. Пере­кладав античну поезію, твори франц., польс., амер. поетів. У багатьох віршах М. звертався до теми України («Сила землі», «Сирітський притулок у Хусті» та ін.). Окремі його твори пере­клали Д. Павличко, Г. Кочур, Ю. Качій, В. Швець, Ю. Петров, І. Гончаренко, М. Терещенко, О. Ющенко, В. Терен, Р. Лубківський. Зокрема, вірші М. в укр. перекл. вміщені в антологіях «Словацька поезія» (1964), «Світовий сонет», «Словʼянська ліра» (обидві — 1983, усі — Київ), «Словʼянське небо» (Л., 1972), ж. «Всесвіт» (1985, № 3).