Мігалик Войтех
МІ́ГАЛИК Войтех (Mihálik Vojtech; 30. 03. 1926, м. Дольна Стреда, нині Словаччина — 03. 11. 2001, Братислава) — словацький поет, перекладач. Державна премія К. Ґотвальда (1953, 1960). Закін. Братислав. університет (1949). Працював редактором, на керів. посадах у Спілці словац. письменників, 1977–85 — директор видавництва «Slovenský spisovateľ». Вірші почав писати у 14-річ. віці. Виступав з позицій реалізму. Зразком громадян. лірики є зб. «Ozbrojená láska» (1953), «Archimedove kruhy» (1960). Аналіт. поглядом на внутр. світ людини характеризуються поезії зб. «Útek za Orfeom» (1965), «Sonety pre tvoju samotu» (1966), «Čierna jeseň» (1969). Зб. «Trinásta komnata» (1975), «Posledná prvá láska» (1978) наповнені філос. змістом. Перекладав античну поезію, твори франц., польс., амер. поетів. У багатьох віршах М. звертався до теми України («Сила землі», «Сирітський притулок у Хусті» та ін.). Окремі його твори переклали Д. Павличко, Г. Кочур, Ю. Качій, В. Швець, Ю. Петров, І. Гончаренко, М. Терещенко, О. Ющенко, В. Терен, Р. Лубківський. Зокрема, вірші М. в укр. перекл. вміщені в антологіях «Словацька поезія» (1964), «Світовий сонет», «Словʼянська ліра» (обидві — 1983, усі — Київ), «Словʼянське небо» (Л., 1972), ж. «Всесвіт» (1985, № 3).
Завантажити статтю
Людина 
