Мігма

МІ́ГМА (від грец. μίγμα — суміш) — силікатний розплав, що утворився в земній корі з гірських порід у зоні ультраметаморфізму. Термін увів 1907 фінський геолог Я. Седергольм для позначення петрографічно неоднорід. ґнейсів. М. часто містить нерозплавлені мінерали у розсіяному стані. Їй властиве ін’єкційне або інтрузивне впровадження у товщі порід.

В. С. Білецький, В. І. Павлишин

завантажити статтю