МІ́ГМА (від грец. μίγμα — суміш) — силікатний розплав, що утворився в земній корі з гірських порід у зоні ультраметаморфізму. Термін увів 1907 фінський геолог Я. Седергольм для позначення петрографічно неоднорід. ґнейсів. М. часто містить нерозплавлені мінерали у розсіяному стані. Їй властиве ін’єкційне або інтрузивне впровадження у товщі порід.
Завантажити статтю
В. С. Білецький
В. І. ПавлишинМігма / В. С. Білецький, В. І. Павлишин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65087.
Mihma / V. S. Biletskyi, V. I. Pavlyshyn // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-65087.
