Міграція риб

МІГРА́ЦІЯ РИБ – спрямовані та водночас циклічні (добові, сезонні, річні) масові переміщення риб і рибоподібних (круглоротих) з одних місць в інші, пов’язані зі змінами умов середовища, пошуком найсприятливіших умов існування та відтворення популяцій. М. р. притаманні прохідним, пелагіч. і донним рибам, мають місце як у Світ. океані, так у річках і озерах, у прохід. риб вони пов’язані з переходом від життя у мор. до прісної води, або навпаки. Причинами М. р. можуть бути сезонні та вікові особливості живлення, зимівля і нерест. Істин. вважають М. р., пов’язані з переміщеннями до місць нересту, зазвичай, це сезонні пересування косяків риб. Нерестові міграції особливо виразні у прохід. риб. Деякі види мають лише один міграц. цикл, що дорівнює життєвому циклу: такі риби нерестяться раз на життя, після чого гинуть. Це відбувається з вугрем річковим, тихоокеанським лососем, міногою річковою. До місць нагулу повертаються лише новонароджені. Ін. прохідні риби мають багатораз. міграц. цикли і за життя нерестяться декілька разів (осетрові, пузанкові, атлантичні лососі). Нерестовий цикл цих видів замикають як дорослі особини, так і молодь. За типом істин. міграцій риби поділяють на 3 групи: діадромні, потамодромні, океанодромні. Серед діадром. риб (те саме, що й прохідні) виділяють анадромні (живуть у морі, а на нерест мігрують у річки), катадромні (нерестяться в морі, а більшу частину життєвого циклу проводять у пріс. воді, напр., вугор річковий) та амфідромні (тюлька, бички), перебування яких у пріс. чи мор. воді не пов’язане з нерестом. У вітчизн. іхтіології виділяють ще екол. групу напівпрохід. риб, що під час нагулу живуть у гирлах річок чи лиманах, а на нерест заходять до річок на невелику відстань (вирезуб, лящ, судак річковий, тараня, рибець, чехоня). У фауні України представлена низка анадром. видів (білуга, осетер руський, севрюга, оселедець чорноморсько-азовський, лосось чорноморський), є катадром. вид — вугор річковий. За останні 70 р. чисельність прохід. видів у водах України катастрофічно зменшилася, більшість із них належать до тих, що зникають, і занесені до Червоної книги. Лише оселедець чорноморсько-азовський у Дніпрі, Дністрі та Дунаї залишився пром. видом, хоча чисельність його популяцій у водах України зменшилася щонайменш у 10 разів. Потамодромні — риби, що мігрують винятково у пріс. воді; у водоймах України — це майже всі найбільш цінні пром. види (щука, лящ, чехоня, плітка, сазан), що нагулюються в водосховищах, а нерестяться у заплавах річок. Океанодромні риби все життя проводять у мор. воді, здійснюючи сезонні та трофічні міграції. Типовим прикладом для акваторій України є міграції хамси та шпроту, а також літні інвазії середземномор. популяцій скумбрії, ставриди, пеламіди, луфаря до Чорного моря. Дослідж. М. р. — один із гол. напрямів іхтіології. Їхні результати узагальнено у наук. монографіях і публікаціях, серед яких варто відзначити праці англ. (А. Miка, Б.-А. Мак-Кеона), амер. (П.-М. Мак-Дауела), рад. (П. Шмідта, Ю. Алтухова, Ю. Марті) та укр. (О. Амброза, П. Павлова) учених.

Літ.: A. Meek. The migration of fish. London, 1916; Шмидт П. Ю. Миграции рыб. Москва, 1947; Амброз А. И. Рыбы Днепра, Южного Буга и Днепровско-Бугского лимана. К., 1956; Павлов П. Й. Оселедцьові роду Alosa північно-західної частини Чорного моря. К., 1959; Алтухов Ю. П. Популяционная генетика рыб. Москва, 1974; Марти Ю. Ю. Миграции морских рыб. Москва, 1980; B. A. McKeon. Fish migration. London, 1984; P. M. McDowall. Diadromy in Fishes. Portland, 1988.

С. В. Межжерін

Розмір шрифту

Міграція риб

Рекомендована література

Інформація про статтю

Схожі статті