МІГРА́ЦІЯ РИБ — спрямовані та водночас циклічні (добові, сезон­ні, річні) масові пере­міще­н­ня риб і рибоподібних (круглоротих) з одних місць в інші, повʼязані зі змінами умов середовища, пошуком най­сприятливіших умов існува­н­ня та від­творе­н­ня популяцій. М. р. притаман­ні прохідним, пелагіч. і дон­ним рибам, мають місце як у Світ. океані, так у річках і озерах, у прохід. риб вони повʼязані з пере­ходом від життя у мор. до прісної води, або навпаки. Причинами М. р. можуть бути сезон­ні та вікові особливості живле­н­ня, зимівля і нерест. Істин. вважають М. р., повʼязані з пере­міще­н­нями до місць нересту, за­звичай, це сезон­ні пере­сува­н­ня косяків риб. Нерестові міграції особливо виразні у прохід. риб. Деякі види мають лише один міграц. цикл, що дорівнює жит­тєвому циклу: такі риби нерестяться раз на життя, після чого гинуть. Це від­бувається з вугрем річковим, тихоокеанським лососем, міногою річковою. До місць нагулу повертаються лише новонароджені. Ін. прохідні риби мають багатораз. міграц. цикли і за життя нерестяться декілька разів (осетрові, пузанкові, атлантичні лососі). Нерестовий цикл цих видів замикають як дорослі особини, так і молодь. За типом істин. міграцій риби поділяють на 3 групи: діа­дромні, потамо­дромні, океано­дромні. Серед діа­дром. риб (те саме, що й прохідні) виділяють ана­дромні (живуть у морі, а на нерест мігрують у річки), ката­дромні (нерестяться в морі, а більшу частину жит­тєвого циклу проводять у пріс. воді, напр., вугор річковий) та амфі­дромні (тюлька, бички), пере­бува­н­ня яких у пріс. чи мор. воді не повʼязане з нерестом. У вітчизн. іхтіології виділяють ще екол. групу напів­прохід. риб, що під час нагулу живуть у гирлах річок чи лиманах, а на нерест заходять до річок на невелику від­стань (вирезуб, лящ, судак річковий, тараня, рибець, чехоня). У фауні України пред­ставлена низка ана­дром. видів (білуга, осетер руський, севрюга, оселедець чорноморсько-азовський, лосось чорноморський), є ката­дром. вид — вугор річковий. За остан­ні 70 р. чисельність прохід. видів у водах України ката­строфічно зменшилася, більшість із них належать до тих, що зникають, і занесені до Червоної книги. Лише оселедець чорноморсько-азовський у Дні­прі, Дністрі та Дунаї залишився пром. видом, хоча чисельність його популяцій у водах України зменшилася щонайменш у 10 разів. Потамо­дромні — риби, що мігрують винятково у пріс. воді; у водо­ймах України — це майже всі найбільш цінні пром. види (щука, лящ, чехоня, плітка, сазан), що нагулюються в водо­сховищах, а нерестяться у заплавах річок. Океано­дромні риби все життя проводять у мор. воді, здійснюючи сезон­ні та трофічні міграції. Типовим прикладом для акваторій України є міграції хамси та шпроту, а також літні інвазії серед­земномор. популяцій скумбрії, ставриди, пеламіди, луфаря до Чорного моря. Дослідж. М. р. — один із гол. напрямів іхтіології. Їхні результати узагальнено у наук. моно­графіях і публікаціях, серед яких варто від­значити праці англ. (А. Miка, Б.-А. Мак-Кеона), амер. (П.-М. Мак-Дауела), рад. (П. Шмідта, Ю. Алтухова, Ю. Марті) та укр. (О. Амброза, П. Па­влова) учених.