Мідні руди

МІ́ДНІ РУ́ДИ – природні мінеральні утворення, що містять мідь у таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе й економічно доцільне. Розрізняють М. р.: сульфідні, оксидні та змішані. Родовища міді поділяють на 9 геол.-пром. типів (мідно-нікелеві, залізо-нікелеві в габроїдах, карбонатитові, скарнові, мідно-порфирові, кварцево-сульфідні, самородномідні, мідистих пісковиків і сланців), що входять у 6 генетич. груп (магматична, карбонатитова, скарнова, гідротермальна, колчеданна, стратиформна). Іноді як окремий геол.-пром. тип розглядають родовища мідьвміс. морських залізо-марганцевих конкрецій і мулів, а також ураново-золото-мідні родовища. У первин. рудах більшості пром. родовищ мідь міститься у сульфід. формі. У зоні окислення представлена карбонатами, оксидами, силікатами, сульфатами та ін. сполуками. Відомо понад 200 мідьвміс. мінералів, пром. скупчення утворюють бл. 20. Гол. мінерали міді в сульфід. рудах, на частку яких припадає понад 90 % світ. запасів і видобутку міді: халькозин (79,8 % Cu), борніт (52–65 % Cu), халькопірит (34,5 % Cu). У мідно-нікелевих родовищах у знач. кількостях трапляється кубаніт (22–24 % Cu), у самородномід. родовищах – мідь самородна (98–100 % Cu). Гол. мінерали міді в окиснених рудах: куприт (88,8 % Cu), малахіт (57,4% Cu), брошантит (56,2 % Cu), азурит (55,5% Cu), хризокола (36,1 % Cu). У М. р. часто містяться мінерали Fe, Mo, W, Pb, Co, As. У знач. кількостях є Au і Ag, а також V. Серед. вміст міді в різних типах руд коливається в межах 0,3–5 % (багаті – понад 2,5 %, рядові – 1–2,5 %, бідні – менше 0,5 %). Мідь присутня в комплекс. рудах Ni, Co, Pb, Sn, W, Bi, Au. Осн. видобувні країни: Чилі, США, Канада, Замбія, Конґо, Перу. В Україні значнi концентрацiї М. р. встановлено на Поділлі та Волині в утвореннях трапової формації рифей-венду; на Донбасі у Бахмут. i Кальмiус-Торец. котловинi й у Дніпров.-Донец. западині в утвореннях териген. червоноколір. формації пермі; у Карпатах; у межах УЩ у пн.-зх. його частинi та на Серед. Приднiпров’ї. Нині найбільший інтерес становлять ресурси самород. міді у Луківсько-Ратнів. зоні на Волині. Там зруденіння локалізується у верх. мигдалека- м’яних частинах базальт. лав, самородномідна мінералізація встановлена у смузі шир. 3–6 км і довж. до 120 км. Рудопрояви цього р-ну зіставляються з аналогіч. родовищами міді Верх. озера у США, але за своїми якіс. показниками вони не мають аналогів: вміст міді в рудному концентраті становить 99,5 % та вище при наявності срібла до 0,03 %, золота до 1 г/т і паладію 0,4 г/т. Розвідано родовища з перспектив. проявами самород. мiдi побл. сіл Жи- ричi, Шменьки та Залiси Ратнiв. р-ну Волин. обл. Рудовмiщую- чою є трапова формацiя венд. вiку потуж. до 450 м, що має трьохчленну структуру. Мiдь знайдено в усiх 3-х товщах, де видiлено 6 рудонос. горизонтiв з глиб. залягання 170–600 м. Мiдну мiнералiзацiю представлено переважно самород. мiддю, у пiдпорядкованiй кiлькостi халькозином. Мiдь утворює дрiбнi (до 1,5 мм) вкраплення й агрегати. Форми видiлення мiдi у випадку її локалiзацiї у порушеннях бiльш рiзноманiтнi. Тут, поряд з окремими табличками та лусочками, трапляються примазки, присипки, дендрити та пластинчастi утворення вагою до 1 кг. Прогнознi ресурси мiдi на Волині оцiнюють у 28 млн т, а найбiльш вивченого рудопроявлення Жиричi – 1,5 млн т. Мідисті пісковики Бахмут. улоговини на Донбасі розробляли в епоху бронзи (2 тис. до н. е., копальня Картамиш). Побл. м. Бахмут Донец. обл. у нижньоперм. пiщано-глинистих червонокольор. вiдкладах виявлено 3 перспектив. рудопрояви: Берестянське, Гладосовське й Iванградське. Прогнознi ресурси найбiльш вивченого Берестян. рудопрояву складають бл. 1,8 млн т мiдi. Середня потуж. рудного тiла 1 м, вмiст мiдi 0,72 %. Є руди з вмiстом мiдi 1,08 % при потуж. пласта 0,66 м. Прогнознi ресурси Гладосов. рудопрояву складають 0,82 млн т, з них 40 % становлять руди з вмiстом мiдi 1–1,2 %. Прогнознi ресурси Iванград. родовища складають бл. 1 млн т мiдi. Пром. значення М. р. Донбасу зростає у зв’язку з наявністю в них срiбла, галiю, германiю, ренiю (передбачають також платиноїди). У Карпат. регіоні мідні поклади виявлено у метаморфіз. вулканітах Рахів. масиву. У Карпатах на Рахівщині вiдомо бл. 10 рудопроявів мiдi. Найбiльшу практ. цiннiсть мають рудопрояви Гаврищук, Полонське, Піп-Iван. Руднi тiла пов’язанi з вулканiтами кислого складу (лiпаритового). Потуж. рудних тiл 3 м, мiнералiзов. зон до 38 м (Піп-Iван). Вмiст мiдi до 3 %, срiбла – до 130 г/т, золота – до 1 г/т. Руднi мiнерали (переважно пiрит і халькопiрит, рiдше – галенiт i сфалерит) утворюють тонкi прожилки, вкрапленості, гнiзда, інколи – масивнi руди (Гаврищук). Прогнознi ресурси мiдi в Рахiв. р-нi оцiнюють у 0,7 млн т. Мiдне зруденіння на УЩ пов’язано з мiдно-колчедан. формацiєю та сульфiд. мiдно-нiкел. рудами. Прогнознi ресурси мiдi за рудопроявами там оцiнюють у 0,8 млн т. У пн.-зх. частинi УЩ значна частина мiдi зосереджена в сульфiд. рудах, що є комплексними та можуть використовувати для одержання нікелю, кобальту, платиноїдiв, золота. У цьому регiонi можливе виявлення пром. мiдно-нiкел. родовищ, пов’язаних з осн. i ультраосн. породами. На Рівненщині у межах УЩ відомий Рафаїлів. мідно-рудний вузол.

Л. С. Галецький, В. С. Білецький, В. І. Павлишин