Мідь самородна

МІДЬ САМОРО́ДНА  — мінерал класу самородних елементів. Може містити домішки Fe, Ag, Au, Zn, Pb, Hg, Bi, Sb, V, Ge. Сингонія кубічна, структура координаційна. Вигляд кристалів кубічний, додекаедричний, рідше октаедричний. Характерні плоскі й об’ємні дендрити, пластини, щільна суціл. маса (найбільший самородок важив 420 т), дрібні вкраплення, порошкуваті та сфероліт. виділення. Колір у свіжому зламі мінералу ясно-рожевий, переходить у мідно-червоний, потім у коричневий. Блиск металічний, злам гачкуватий. Твердість 2,5–3. Густина 8,4–8,9. Утворюється в ендоген. і екзоген. процесах. Асоціює з купритом, азуритом, малахітом, хризоколою, теноритом та ін. мінералами. Найбільше родовище у світі знаходиться побл. Верх. озера у США. В Україні є прояви на Волині та в Карпатах.

Завантажити статтю