Міжнародна організація допомоги борцям революції (МОДР)
Визначення і загальна характеристика
МІЖНАРО́ДНА ОРГАНІЗА́ЦІЯ ДОПОМО́ГИ БОРЦЯ́М РЕВОЛЮ́ЦІЇ (МОДР) Засн. 1922 на 4-му конгресі Інтернаціоналу Комуністичного для надання матеріал. допомоги та юрид. захисту політв’язням і політемігрантам та їхнім сім’ям, які боролися за перемогу пролетар. революції. За кордоном МОДР часто називали Міжнар. червоною допомогою. Керів. орган — виконком, чл. якого обирали на всесвіт. конгресах МОДРу. Спочатку він знаходився у Москві, від 1937 — у Парижі. Серед найактивніших діячів — Ю.-Б. Мархлевський, П. Лепешинський, К. Цеткін, О. Стасова, Сен Катаяма, В. Пік. Комуніст. партії використовували МОДР із пропагандист. метою для розгортання рев. руху шляхом викриття в її числен. період. (понад 90 назв) і неперіод. виданнях переслідувань, репресій, терору, судових процесів над учасниками класової боротьби, відомими комуніст. функціонерами. Хоча у серед. 1930-х рр. МОДР об’єднувала бл. 75 нац. секцій, які нарах. понад 14 млн чл. (із них бл. 10 млн входили до рад. секції), проте вона не користувалася широкою підтримкою зарубіж. громадськості. Член МОДРу сприймали як порушників порядку і навіть звинувачували в зрадництві. Враховуючи непопулярність організації за кордоном, виконком Комінтерну ще наприкінці 1924 зобов’язав МОДР перераховувати 10 % зібраних коштів на потреби політв’язнів та їхніх родин. Фінанс. основу МОДРу складали член. внески, переважно рад. секції. Друк. органом МОДРу в УРСР був ж. «Інтернаціональний маяк». У міжвоєн. період (до 1939) найвідомішими акціями МОДРу стали кампанії протесту проти уряд. політики терору над учасниками Вересневого повстання 1923 у Болгарії, Татарбунар. повстання 1924 (див. Татарбунари), Гуанчжоус. повстання 1927 у Китаї, проти судових процесів у Сх. Галичині над діячами КПЗУ (1926–27 у м. Володимир-Волинський, 1934 — у м. Ковель; нині обидва — Волин. обл.); солідарності з учасниками класових боїв 1934 в Австрії та Іспанії, а також громадян. війни в Іспанії 1936–39, на захист Г. Димитрова, Е. Тельмана, А. Грамші, Н. Сакко і Б. Ванцетті. З поч. 2-ї світової війни діяльність МОДРу в міжнар. масштабі припинено, хоча її організації до 1947 існували у СРСР, Франції та деяких країнах Лат. Америки.