Міжнародна робітнича допомога

Визначення і загальна характеристика

МІЖНАРО́ДНА РОБІТНИ́ЧА ДОПОМО́ГА  — міжнародна організація пролетарської солідарності. Засн. 1921 у Берліні виконкомом Комінтерну (див. Інтернаціонал Комуністичний) з метою координації інтернац. робітн. допомоги голодуючим Рад. Росії (див. Голод 1921–23). Первісна назва — Тимчас. закордон. комітет допомоги голодуючим у Росії, скорочена — Міжробдоп. Керів. орган — ЦК, чл. якого обирали на міжнар. конгресах організації (спочатку знаходився у Берліні, від 1933 — у Парижі). Серед співзасн. і актив. діячів Міжробдопу — А. Айнштайн, А. Барбюс, П. Вайян-Кутюр’є, Т. Драйзер, Р. Роллан, М. Андерсен-Неске, А. Франс, К. Цеткін, Б. Шмераль. В УСРР організація діяла від листопада 1922 до травня 1923. Вона забезпечувала безкоштов. харчуванням безпритул. дітей і безробітних (видала їм 382 530 продовол. пайків), надіслала дит. будинкам 45 тис. комплектів одягу і 3,6 тис. пар взуття, асигнувала 40 тис. дол. США на закупівлю 20-ти тракторів для відбудови с. господарства, з метою запровадження передових зх. технологій у промисловості сприяла відрядженню до УСРР іноз. робітників. Філії торг.-пром. АТ Міжробдопу «Aufbay», яке завозило в УСРР с.-г. техніку, створ. у Харкові та м. Юзівка (нині Донецьк). Після виконання гол. завдання — надання допомоги голодуючим СРСР, організація опікувалася морал. і матеріал. підтримкою робітників різних країн під час страйків, локаутів, безробіття та стихій. лих, зокрема 1923–24 зібрала у фонд допомоги нім. страйкарям кошти у сумі, еквівалентній 600 тис. дол. США, з них 25 % — в СРСР. Міжробдоп мав характер масового руху, в ньому переважало колективне членство й постійно існували лише нац. комітети. Рад. секція Міжробдопу засн. 1924, у 1926 її колектив. чл. стали профспілки. Однією із найзначніших акцій рад. секції Міжробдопу була кампанія солідарності 1926–27 із заг. страйком і страйком гірників Великої Британії. Поряд із проголошеним курсом на екон. допомогу пролетаріату, Міжробдоп підтримував рев. рух у багатьох країнах, брав участь у боротьбі з фашизмом. 1935, у зв’язку з неможливістю легал. існування в більшості країн, припинив свою діяльність як самост. міжнар. об’єднання. Рішенням виконкому Комінтерну секретаріат Міжробдопу реформов. у внутр. комісію Комінтерну з надання допомоги комуніст. партіям із питань соц. політики. Нац. секції та їхні кадри увійшли в організації «нар. фронтів» або в осередки, що боролися за їхнє створення.

Завантажити статтю