Міжнародний суд ООН

Визначення і загальна характеристика

МІЖНАРО́ДНИЙ СУД ООН  — головний судовий орган ООН. Діє у м. Гааґа (Нідерланди) як колегія незалежних суддів на підставі 14-ї глави Статуту ООН 1945, а також Статуту Міжнародного суду ООН, що є його невід’ємною частиною. Правила судочинства Міжнародного суду ООН визначені Регламентом 1972 року та Практичними директивами 2001 року. Він виконує свої функції з 1946 року і є правонаступником Постійної палати Міжнародного Правосуддя — органу Ліги Націй. До складу Міжнародного суду ООН входять 15 суддів, яких обирають Генеральна Асамблея ООН і Рада Безпеки ООН з переліку осіб, внесених до відповідного списку за пропозиціями національних груп Постійної палати Третейського Суду. Суддею Міжнародного суду ООН може бути особа, яка відповідає вимогам, встановленим у своїй державі до призначення на вищі судові посади, або фахівець з визнаним авторитетом у галузі міжнародного права. Громадянська приналежність суддів відображає основні правові системи світу та панівні форми цивілізацій.

До складу Міжнародного суду ООН не можуть входити двоє суддів з однаковим громадянством. Держава має право на обрання судді до складу Міжнародного суду ООН для розгляду справи за її участі, якщо серед суддів немає її громадян. Здебільшого до Міжнародного суду ООН обирають професорів міжнародного права, суддів найвищих судових інстанцій, а також професійних дипломатів. Строк повноважень судді — 9 років із можливістю переобрання. Кожні 3 роки третину складу оновлюють. Судді Міжнародного суду ООН не можуть виконувати жодних представницьких або адміністративних обов’язків чи займатися іншою діяльністю професійного характеру, бути представниками, повіреними чи адвокатами в будь-якій справі. Здійснюючи свої повноваження, судді користуються дипломатичними привілеями та імунітетами. Зі свого складу вони обирають голову та віце-голову (на 3 роки з можливістю переобрання) і призначають секретаря. Під час судових засідань рекомендована присутність усіх членів, для кворуму необхідна участь у засіданні хоча б 9-ти. Для ефективної діяльності та вирішення окремих категорій справ (наприклад, щодо транзиту та зв’язку) створюють камери в складі 3-х та більше суддів і камери для спрощеного розгляду, що складаються з 5-ти суддів.

Компетенція Міжнародного суду ООН охоплює справи, передані на розгляд сторонами, і питання, спеціально передбачені Статутом ООН та іншими чинними міжнародними договорами; в його юрисдикції - тлумачення міжнародних договорів, встановлення факту порушення міжнародного зобов’язання, визначення характеру та обсягу відшкодування за порушення міжнародного зобов’язання і будь-які інші питання міжнародного права. Підставою для розгляду справи Міжнародним судом ООН є згода держав, між якими виник спір, способом порушення справи  — нотифікація спеціальної угоди або письмова заява із вказівкою предмета та сторін спору. Міжнародний суд ООН вирішує передані на розгляд справи на підставі міжнародного права, застосовуючи загальні і спеціальні міжнародні конвенції, що встановлюють правила, чітко визнані сторонами спору; міжнародний звичай як доказ всезагальної практики, визнаної як правова норма; загальні принципи права та рішення і доктрини найбільш кваліфікованих фахівців з публічного права різних націй як допоміжні джерела для встановлення міжнародно-правових норм. Офіційні мови Міжнародного суду ООН — французька та англійська. Судочинство складається з письмової і усної частин. Письмова частина полягає в повідомленні меморандумів, контрмеморандумів, відповідей на них та всіх інших необхідних документів; усна — у заслуховуванні свідків, експертів, представників повірених і адвокатів. Рішення приймають більшістю голосів присутніх суддів; якщо кількість голосів однакова, перевагу має голос Голови. Кожен суддя Міжнародного суду ООН може висловити особливу думку, якщо рішення в цілому або частково не відповідає його позиції. Рішення Міжнародного суду ООН обов’язкове для сторін справи щодо предмета спору, остаточне й не підлягає оскарженню, крім перегляду у зв’язку з нововиявленими обставинами. Міжнародний суд ООН також надає консультативні висновки щодо будь-якого юридичного питання за письмовим запитом із детальним викладенням питань Генеральної Асамблеї ООН, Радою Безпеки ООН або іншою зацікавленою установою з дозволу Генеральної Асамблеї ООН. Діяльність Міжнародного суду ООН значно вплинула на розвиток міжнародного права. Від 1948 до сьогодні він виніс понад 130 рішень у спорах між державами та оголосив 26 консультативних висновків, зокрема рішення щодо делімітації морських просторів у Чорному морі 2009 стосувалося України. У процесі розгляду від 2017 перебуває спір між Україною та РФ про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю