Мізін Олександр Васильович
МІ́ЗІН Олександр Васильович (11(23). 07. 1900, Харків — 26. 07. 1984, Москва) — живописець, графік. Член-кореспондент АМ УРСР. Член АРМУ (1927), СХУ (1937). Закін. Київський художній інститут (1928; майстерня М. Бойчука). Викладав у Межигір. худож.-керам. інституті (с. Нові Петрівці Димер., нині Вишгород. р-ну Київ. обл., 1928–31) та Моск. худож. інституті (1936–81). Учасник всеукр., всерос. мистецьких виставок від 1927. Персон. — у Москві (1944). Основні галузі — станк. і монум. живопис, графіка. Наприкінці 1920-х — на поч. 30-х рр. створював також плакати, лубочні картини.
Додаткові відомості
- Основні твори
- розписи — у Селян. санаторії ім. ВУЦВК в Одесі (1928, співавт.), Палаці культури Кременчуц. ГЕС (Полтав. обл., 1960); гуаш «На річці» (кін. 1930-х рр.); мозаїчні панно на ст. «Київська-кільцева» (1952–54) Моск. метрополітену, бронз. медальйони для ст. «Вокзальна» (1959–60) Київ. метрополітену; картон вітража «Дружба народів» для Палацу культури у м. Нова Каховка (Херсон. обл., 1954); ескіз гобелена «Радянська Україна» (1956); серія темат. панно «Російський ліс» (1961–69).