Кир’яков Леонтій Несторович
КИР’ЯКО́В Леонтій Несторович (08. 05. 1919, с. Сартана, нині смт Маріуп. міськради Донец. обл. — 11. 08. 2008, там само) — письменник, перекладач. Член НСПУ (1978). Літ. премія ім. М. Рильського (1995). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Маріуп. грец. пед. технікум (1938). Відтоді працював на Маріуп. металург. комбінаті ім. Ілліча (до 1984); у Сартан. етногр. музеї (1992–96). Засн. і видавець щоріч. грец. літ.-худож. альманаху «Пирнэшу астру» («Вранішня зоря», Д., 1988, 1989, 1991, 1993). Дебютував 1936 у г. «Коллективистыс». Писав грец. мовою (румей. говіркою). Перші зб. поезій вийшли в авторизов. перекл. укр. («Завжди в дорозі», Д., 1976; «Травнева пісня», К., 1979) і рос. («Память», 1981; «Слава тебя найдет», 1985; «Конь мой златокрылый», 1989; усі — Донецьк) мовами; в оригіналі — зб. віршів, балад, поем, казок у віршах «Амфора» (К., 1988), повістей, п’єс і поезій «За три моря» (1993) та вибр. у 2-х т. «Калусин» («Доброта», 1995–97; обидві — Донецьк). У творчості оспівував Приазов’я, його степ. красу, відданих праці людей, величність хліборобів, вічну любов сина до матері, безсмертя кохання. Займався культурно-громад. діяльністю серед греків Приазов’я, збирав місц. фольклор; упорядкував зб. «Тысяча жемчужин: Афоризмы, пословицы и поговорки приазовских греков» (1993), «Народные источники: Песни греков Приазовья» (1994) і «Казки греків Приазов’я» (2007; усі — Донецьк). Уклав «Русско-румейский новогреческий словарь» (Мариуполь, 2004). На основі укр. перекл. М. Рильського здійснив переспів «Слова о полку Ігоревім» грец. мовою — «Лого пас Игор ту стратыю» (К., 1987). Переклав грец. мовою окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, Лесі Українки, І. Франка, М. Бажана, М. Рильського та ін. Спільно з А. Шапурмою створив рукописну книгу перекладів поезії Т. Шевченка (1964, художнє оформлення Л. Кузьмінкова), яку подаровано Нац. музею Т. Шевченка (Київ); у перекл. К. видано зб. «Кобзар» (К., 1993) та «Якби ви знали, паничі…» (Д., 1994). На честь К. названо парк у Сартані (2010).
Рекомендована література
- Яруцкий Л. С любовью к Приазовью // Яруцкий Л. Выдающиеся греки-мариупольцы. Мариуполь, 1991;
- Вертюжинский Л. Глубокие корни // Приазов. рабочий. 1994, 7 мая;
- Патрича Д. Последний из могикан: К 85-летию со дня рожд. поэта // Камбана. Д., 2004, 8 мая.