Кир’яков Леонтій Несторович

КИРʼЯКО́В Леонтій Несторович (08. 05. 1919, с. Сартана, нині смт Маріуп. міськради Донец. обл. — 11. 08. 2008, там само) — письмен­ник, пере­кладач. Член НСПУ (1978). Літ. премія ім. М. Рильського (1995). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Закін. Маріуп. грец. пед. технікум (1938). Від­тоді працював на Маріуп. металург. комбінаті ім. Іл­ліча (до 1984); у Сартан. етногр. музеї (1992–96). Засн. і видавець щоріч. грец. літ.-худож. альманаху «Пирнэшу астру» («Вранішня зоря», Д., 1988, 1989, 1991, 1993). Дебютував 1936 у г. «Кол­лективистыс». Писав грец. мовою (румей. говіркою). Перші зб. поезій ви­йшли в авторизов. перекл. укр. («Завжди в дорозі», Д., 1976; «Травнева пісня», К., 1979) і рос. («Память», 1981; «Слава тебя найдет», 1985; «Конь мой златокрылый», 1989; усі — Донецьк) мовами; в оригіналі — зб. віршів, балад, поем, казок у віршах «Амфора» (К., 1988), повістей, пʼєс і поезій «За три моря» (1993) та вибр. у 2-х т. «Калусин» («Доброта», 1995–97; обидві — Донецьк). У творчості оспівував Приазовʼя, його степ. красу, від­даних праці людей, величність хліборобів, вічну любов сина до матері, без­смертя коха­н­ня. За­ймався культурно-громад. діяльністю серед греків Приазовʼя, збирав місц. фольклор; упорядкував зб. «Тысяча жемчужин: Афоризмы, пословицы и поговорки приазовских греков» (1993), «Народные источники: Песни греков Приазовья» (1994) і «Казки греків Приазовʼя» (2007; усі — Донецьк). Уклав «Рус­ско-румейский новогреческий словарь» (Мариуполь, 2004). На основі укр. перекл. М. Рильського здійснив пере­спів «Слова о полку Ігоревім» грец. мовою — «Лого пас Игор ту стратыю» (К., 1987). Пере­клав грец. мовою окремі твори О. Пушкіна, М. Лермонтова, М. Некрасова, В. Маяковського, Лесі Українки, І. Франка, М. Бажана, М. Рильського та ін. Спільно з А. Шапурмою створив рукописну книгу пере­кладів поезії Т. Шевченка (1964, художнє оформле­н­ня Л. Кузьмінкова), яку подаровано Нац. музею Т. Шевченка (Київ); у перекл. К. ви­дано зб. «Кобзар» (К., 1993) та «Якби ви знали, паничі…» (Д., 1994). На честь К. на­звано парк у Сартані (2010).

Завантажити статтю