МІКАЕ́ЛІС Карін (Michaëlis Karin; 20. 03. 1872, м. Ран­нерс, Данія — 11. 01. 1950, Копенгаґен) — данська письмен­ниця. Чимало подорожувала Європою та США (жила тут у роки 2-ї світової вій­ни). Діячка антифашист. і антимілітар. руху. 1932 брала участь у роботі 1-го Між­нар. антивоєн. кон­гресу. Дебютувала 1898 романом «Højt Spil» («Шляхетна гра», під псевд. Едмонд Фальф). Сповід­ал. характер має автобіогр. пенталогія «Træet paa godt og ondt» («Дерево добра і зла») — романи «Pi- gen med Glasskaarene» («Дівчинка з кольоровими скельцями», 1924), «Lille Løgnerske» («Маленька брехуха», 1925), «Synd og Sorg og Fare» («І гріх, і горе, й небезпека», 1928), «Følgerne» («Наслідки», 1930), «Mor» («Мати», 1935). У романах «Lillemor» («Дитина», 1902), «Den farlige Alder» («Небезпечний вік», 1910), «Bogen om kærlighed» («Книга про любов», 1912), «Syv søstre» («Сім сестер», 1923), «Bibi» («Бібі», 1928–30) та ін. звернулася до соц. психології, зокрема до про­блем емансипації жінки. Авторка низки спогадів, творів для дітей. Усі за­знач. твори опубл. у Копенгаґені. Цікавилася новіт. укр. історією — нарис «Helter fra Ukraine! Nestor Makhno» («Герой України! Нестор Махно») // «Tiskneren», 1927, Mai). У Харкові в рос. перекл. ви­йшли кн. «Девочка с пальчик», «Опасный возраст» (обидві — 1927), «Жемчужное ожерелье» (1928).