Мікенські знахідки у Північному Причорномор’ї

Визначення і загальна характеристика

«МІКЕ́НСЬКІ» ЗНА́ХІДКИ У ПІВНІ́ЧНОМУ ПРИЧОРНОМО́Р’Ї Пов’язані з контактами насел. Пн. Причорномор’я із осередками Крито-Мікен. цивілізації, щo мали місце впродовж 2 тис. до н. е. Їхнє зародження зумовлене міграцією давніх греків на Пд. Балкан. п-ова та острови Егей. моря, що співпала з добою бойових колісниць на межі 3–2 тис. до н. е. Практ. виявом контактів стало поширення артефактів, декоров. у Карпато-Мікен. орнаментал. стилі у Сх. Середземномор’ї, Балкано-Карпат. регіоні та на Пд. Сх. Європи. Стиль відображає ідеологію харизмат. кланів воїнів-колісничних (індоєвроп. походження), сформов. у середовищі скотарів Степу. Ранні зразки цього стилю зафіксов. на елементах вуздечок запряжних коней (псалії, ремінні бляхи, ґудзики) та клейнодах (тростини, нагайки, булави), а також стелах, парад. зброї і прикрасах. На території України такі артефакти виявлено на поселеннях і у похованнях зрубної культурної спільності та серед речей Бородінського скарбу, син­хронного шахт. усипальницям мі­кен. владик. Звідси й перша назва цього стилю — «мікенська» хвиля. Різьбярі доби бронзи створювали декоративні композиції за допомогою різця та циркуля. Серед елементів декору переважають кола, вихрові свастики, спіралі, меандри, ритмічні хвилі. Спочатку появу стилю пов’я-зували з Мікенами, Карпат. бас., нині — з ареалом індоіран. племен Степу.

Завантажити статтю