Микита Любов Борисівна
МИКИ́ТА Любов Борисівна (07. 09. 1957, м. Удінськ Іркут. обл., РФ) — живописець. Член НСХУ (2000). Закін. Респ. середню художню школу ім. Т. Шевченка у Києві (1975; викл. С. Бондаренко), Моск. нар. університет (1989; викл. М. Ротанов). Своїми учителями вважає А. Коцку, В. Микиту. 1975–86 — художник-оформлювач на підприємствах м. Іршава Закарп. обл.; від 1986 — керівник студії образотвор. мистецтва «Боржав. фантазія» при Іршав. Будинку дит. творчості. Учасниця обл., всеукр. худож. виставок від 1986. Персон. — в Іршаві (1996–97), Ужгороді (1999, 2007), Мукачевому (Закарп. обл., 2004). Для творчості М. характерні своєрідні колорит і композиція у традиціях закарп. школи живопису. Створює переважно пейзажі, що приваблюють ліризмом та поет. натхненністю.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Між берегами», «Домашинська симфонія» (обидва — 1996), «Іршава», «Зародження енергії», «Явлення Божої Матері», «Михайлівська церква», «Орхідея» (усі –1997), «Надвечір’я» (1998), «Морське око» (1999), «Осіння мелодія Іршавки», (2000), «Піони», «Бабуся» (обидва — 2003), «Закохані» (2004), «У горах», «Донька» (обидва — 2005), «Околиця села» (2006), «Бабка Марія», «Іршавські береги» (обидва — 2007), «Ангел», «Між берегами» (обидва — 2008), «Весна» (2009), «На околиці села» (2010), «Над озером» (2011), «Довжанський мотив» (2012), «Осінь» (2013), «Тиша», «Осіння гармонія», «Золота осінь» (усі — 2015).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 