Розмір шрифту

A

Микитівський доломітний завод

МИКИ́ТІВСЬКИЙ ДОЛОМІ́ТНИЙ ЗАВО́Д — під­приємство з видобутку та збагаче­н­ня вапняків, сирих доломітів і виробництва випалених доломітів. Роз­таш. у смт Гольмівське Горлів. міськради Донец. обл. Засн. 1894 із від­кри­т­тям родовища доломіту на тер. сучас. Горлівки. Поклади доломіту, виявлені в р-ні ст. Микитівка, привернули увагу с.-петербур. під­приємця М. Глібова, який на орендов. у селян с. Государів Байрак землі пл. 100 десятин 1899 від­крив доломітні копальні, де працювали 55 робітників. Сирий доломіт добували в карʼєрі на від­даленому від станції пологому узгірʼї, пласти доломіту залягали в 3-х горах, які місц. жителі називали Гольмою. Довжина пластів — до 3-х верст, потуж. — від 1 аршина до 2-х сажнів. Роз­робляли доломіт із вмістом гігро­­скопіч. води бл. 0,2 %, кремнезему — 0,6–2,5 %, оксидів заліза й алюмінію — 1,5–2,5 %, магнезії — 17–21,5 %. Споживачами копалень були всі великі металург. заводи Пд. р-ну, зокрема Луган., Таганроз., Брян. заводи, під­приємства Рос.-бельг. та Донец.-юрʼїв. т-в тощо. Добутий доломіт з карʼєру вивозили під­водами на М. д. з., що знаходився за 7 верст від копалень, поруч зі ст. Микитівка. Для його випалу діяли 7 печей, тех. обладна­н­ня — парова машина потуж. 20 к. с. та паровий котел і динамо-машина на 100 А при 110 В. Службовців і робітників — бл. 120 осіб, для потреб яких існували 3 казарми й 16 квартир. 1917 завод націоналізовано, старі ва­гран­ники О. Комаренко, Ф. Василенко, І. Дюкарев, М. Івахненко почали випускати доломіт для від­родже­н­ня металургії країни. Однак довгий час під­приємство залишалося дрібним і технічно від­сталим. Лише 1928 вдалося зробити деякі вдосконале­н­ня і дещо під­вищити випуск продукції. У роки перших пʼятирі-чок на Гольмі від­крито нові шахти з видобутку сирого доломіту, роз­почато будівництво нового заводу з його випалу. 1936 уведено в дію шахтні печі, а 1940 — дві потужні оберт. печі. Підпр-во стало одним з найбільших у СРСР, роз­ширило виробництво. На поч. 1959 уведено в екс­плуатацію цех з виробництва цегли високої вогне­стійкості, що не по­ступалася урал. магнезит. вогнетривами. Від 1961 усі випалюв. агрегати пере­ведено на природ. газ. 1976–80 реконстру­йовано і роз­ширено від­діл. з виробництва торкретмас, за рахунок модернізації устаткува­н­ня збільшено випуск вогнетривів і випаленого доломіту, покращено їхню якість. 2003 на базі ВАТ «М. д. з.» створ. ТОВ «Микитів. вогнетрив. комбінат», до скла-ду якого вві­йшли 3 осн. цехи: дробле­н­ня і випалу доломіту, випалу магнезит. виробів, хром­магнезіт. виробів. 2004 М. д. з. ви­знано банкрутом, все обладна­н­ня вивезено, значну частину цехів зруйновано.

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Підприємcтва
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65239
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
113
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 27
  • середня позиція у результатах пошуку: 4
  • переходи на сторінку: 7
  • частка переходів (для позиції 4): 324.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Микитівський доломітний завод / В. С. Білецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65239.

Mykytivskyi dolomitnyi zavod / V. S. Biletskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-65239.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору