Микитівський ртутний комбінат

МИКИ́ТІВСЬКИЙ РТУ́ТНИЙ КОМБІНА́Т  — підприємство кольорової металургії. Розташ. у м. Горлівка Донец. обл. Засн. 1886 Товариством ртут. виробництва «О. Ауербах і Ко» (створ. 1885) з метою експлуатації Микитівського родовища ртуті, відомого від 1879. Тільки за перші 3 р. роботи заводу видобуто 18 430 т руди, показовим був 1887, в якому виплавлено 6,4 т ртуті. З-д постійно нарощував обсяги виробництва продукції, почав експортувати ртуть. 1908–12 підприємство законсервовано, 1918 націоналізовано. Під час воєн. дій 1918–21 його шахти затоплено, металург. завод зруйновано. Відбудований і відновив роботу наприкінці 1921 як Микитів. ртут. завод, того ж року металурги виплавили 4,87 т ртуті. 1927 микитів. ртутні підприємства разом з вугіл. підрозділами (переважно колиш. товариства «О. Ауербах і Ко») об’єднані в єдиний вироб. комплекс — М. р. к. (до 1941 був єдиним виробником ртуті в СРСР). 1934 збудовано збагачув. ф-ку, 1936 — цех ретортних оберт. печей на металург. заводі. 1941 введено в дію першу трубчасту оберт. піч. У роки 2-ї світової вій­ни видобуток ртуті припинено, устаткування евакуйовано в Серед. Азію на Хайдаркан. ртутно-стибієве родовище (почали розробляти від 1941), вироб. приміщення ком-бінату зруйнувано. 1943 видобуток ртуті на М. р. к. відновлено, введено в дію цех ретортних оберт. печей. Освоєно технологію випалення ртут. руд у печах киплячого шару, що дозволило переробляти бідні руди (вилучення — до 85 %). 1958–69 комбінат докорінно реконструйовано: збудовано підвісну канатну дорогу для транспортування руди з шахти до заводу, другий металург. завод, стовбур шахти з поверхн. комплексом тощо. 1969 на М. р. к. працювали 750 осіб, серед них — Герой Соц. Праці В. Ку-зьмін. У цьому ж році випуск ртуті зріс на 81,5 % (порівняно з 1964). Підпр-во повністю задовольняло потреби країни в найчистішій ртуті, значну її частину експортувало у Велику Британію, Францію, Німеччину, Швей-царію, Нідерланди, Японію. У складі комбінату (1980) — рудник, 3 кар’єри з видобування ртут. руд, металург. виробництво, допоміжні цехи. Соц. сфера: 54 тис. м² житл. фонду, середня школа, 2 дит. садки та ясла, Палац культури, профілакторій тощо. За обсягами виробництва ртуті М. р. к. займав 2-е м. в Європі (за весь час видобуто 35 тис. т металу). Тут уперше в світі розроблено і впроваджено нову технологію одержання ртуті високої чистоти з повною механізацією всіх процесів та випалювання ртут. руди в печах киплячого шару. Найвищий показник із сублімації ртуті досягнуто 1981 — 613 т, потім він лише знижувався, зокрема 1989 — 558 т. Відтоді осн. виробництво занепадало. Потуж. М. р. к. — 1250 тис. т руди, виплавка бл. 1 тис. т ртуті щороку. Однак низька якість залишк. ртут. руд Микитів. родовища (0,123 %), невеликі потреби України в ртуті (поч. 1990-х рр. — 15,5 т), високовитратне виробництво обумовили недоцільність подальшої розробки ртут. руд і роботи комбінату. 1991–92 М. р. к. оголошено банкрутом, а потім викуплено частинами. «Шахта 2-біс» від 1990 знаходиться в режимі «сухої консервації». У 2000-х рр. на базі декількох цехів М. р. к. відкрито невеликі підприємства: ТОВ «Нікітська ртуть» (видобувало переважно ртуть, що залишилася в ґрунті й спорудах старого комбінату з часів його роботи, і спеціалізувалося на виробництві метал. ртуті марок Р-0, -1, -2), завод прецизій. матеріалів тощо. Від 2014 у зв’язку з воєн. подіями на Сх. України роботи припинено, за деякими даними, частину устаткування колиш. М. р. т. демонтовано і вивезено ЗС РФ на металобрухт.

Рекомендована література

1. Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). Д., 2009.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю