Миколаївка

МИКОЛА́ЇВКА (до 1946 — Миколаївка Друга) — селище міського типу Одеської області, райцентр. Микол. селищ. раді під­порядк. села Дружелюбівка, Пере­мога, Софіївка та Ставкове (до 2016 — Воровського). Знаходиться на р. Чичиклія (притока Пів­ден­ного Бугу), за 165 км від обл. центру, за 65 км від залізнич. ст. Березівка та за 20 км від смт Доманівка Микол. обл. На Сх. побл. М. проходить межа між Одес. і Микол. обл. Площа 4,91 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 3769 осіб (складає 90,4 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 2770 осіб; пере­важно українці (93,53 %), є молдовани (2,75 %), росіяни (2,15 %), вірмени (0,78 %), болгари (0,25 %), білоруси (0,2 %). У околицях виявлено мезоліт. стоянку. Засн. у 1790-х рр. На думку деяких дослідників, першим власником був князь Микола Волконський, від імені якого й походить назва. Згодом у офіц. документах почали за­значати як М. Друга. Тривалий час вживали паралел. назви: Ганське, Жидівське, Петропавлівка. 1795 було 65 дворів, мешкала 261 особа. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко, волос. центр Ананьїв. пов. Херсон. губ. На поч. 19 ст. сюди пере­селили багато селян з м-ка Ак-Мечеть (нині с. Прибуж­жя Доманів. р-ну). 1812 зведено Микол. церкву. 1862 від­крито церк.-парафіял. школу, у 1870-х рр. — земське однокласне (згодом — чотирикласне) училище. За Всерос. пере­писом 1897, проживали 812 осіб, з них 277 євреїв. На­прикінці 19 ст. діяв кін­ний завод, щорічно проводили 1 ярмарок і 26 базарів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від­тоді — село. 1919–25 — у складі Одес. губ.; 1920–21 — Вознесен., 1921–23 — Балт. пов.; 1923–24 — Первомай., 1924–30 — Одес. округ; від 1932– Одес. обл.; 1923–30 — Ісаїв., 1930–45 — Андрієво-Іванів., 1962–65 — Березів. р-нів. 1928 від­крито кооп. школу, в якій ви­вчали су­спільство­знавство, математику, агрономію. 1932 організовано МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від 29 серпня 1941 до 28 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 372 особи. 1945–62 та від 1965 — райцентр. 1951 унаслідок рад.-польс. обміну ділянками тер. у М. пере­селили мешканців 3-х сіл Стрілків. і 13-ти сіл Нижньо-Устриц. р-нів (нині Бещад. пов. Під­карпат. воєводства, Польща) Дрогоб. обл. 1959 мешкали 1,9 тис., 1970 — 3,5 тис., 1979 — 3851 особа. У лютому 1965 с. Копи з Микол. сільради пере­дано у під­порядкува­н­ня Володимир. сільради Доманів. р-ну. У травні того ж року М. на­дано статус смт. Від поч. 1970-х рр. до серед. 2000-х рр. працювали Микол. між­госп. комбікорм. завод (остан. часом щорічно випускав бл. 2 тис. т комбікормів для тварин­ництва) і Микол. хліб. комбінат (бл. 12 т хлібобулоч. виробів на добу). Нині гол. під­приємством є Микол. сирзавод, що засн. 1936 як маслозавод. 2016 випущено твердих сирів на суму 4,85 млн грн. У М. — спец. заг.-осв. школа-інтернат, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», дитсадок; Миколаївський історико-крає­знавчий музей, рай. Будинок культури, б-ки для дорослих і для дітей, муз. школа; Будинок дит. і юнац. творчості, ДЮСШ, шахово-шашк. клуб; центр. рай. лікарня. Є 3 парки та озеленені зони від­починку. Виходить рай. г. «Миколаївський вісник». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. На честь жертв голодомору 1932–33 встановлено базальт. стелу «Памʼяті невин­но убієн­них» (у сквері памʼяті) і хрест (на околиці); воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, — меморіал. У с. Софіївка народився економіст, чл.-кор. НАНУ М. Звєряков; у М. — Герой Радянського Союзу М. Власов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю