Миколаївка

МИКОЛА́ЇВКА (до 1946 — Миколаївка Друга) — селище міського типу Одеської області, райцентр. Микол. селищ. раді підпорядк. села Дружелюбівка, Перемога, Софіївка та Ставкове (до 2016 — Воровського). Знаходиться на р. Чичиклія (притока Південного Бугу), за 165 км від обл. центру, за 65 км від залізнич. ст. Березівка та за 20 км від смт Доманівка Микол. обл. На Сх. побл. М. проходить межа між Одес. і Микол. обл. Площа 4,91 км². За переписом насел. 2001, проживали 3769 осіб (складає 90,4 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 2770 осіб; переважно українці (93,53 %), є молдовани (2,75 %), росіяни (2,15 %), вірмени (0,78 %), болгари (0,25 %), білоруси (0,2 %). У околицях виявлено мезоліт. стоянку. Засн. у 1790-х рр. На думку деяких дослідників, першим власником був князь Микола Волконський, від імені якого й походить назва. Згодом у офіц. документах почали зазначати як М. Друга. Тривалий час вживали паралел. назви: Ганське, Жидівське, Петропавлівка. 1795 було 65 дворів, мешкала 261 особа. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко, волос. центр Ананьїв. пов. Херсон. губ. На поч. 19 ст. сюди переселили багато селян з м-ка Ак-Мечеть (нині с. Прибужжя Доманів. р-ну). 1812 зведено Микол. церкву. 1862 відкрито церк.-парафіял. школу, у 1870-х рр. — земське однокласне (згодом — чотирикласне) училище. За Всерос. переписом 1897, проживали 812 осіб, з них 277 євреїв. Наприкінці 19 ст. діяв кінний завод, щорічно проводили 1 ярмарок і 26 базарів. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Відтоді — село. 1919–25 — у складі Одес. губ.; 1920–21 — Вознесен., 1921–23 — Балт. пов.; 1923–24 — Первомай., 1924–30 — Одес. округ; від 1932– Одес. обл.; 1923–30 — Ісаїв., 1930–45 — Андрієво-Іванів., 1962–65 — Березів. р-нів. 1928 відкрито кооп. школу, в якій вивчали суспільствознавство, математику, агрономію. 1932 організовано МТС. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 29 серпня 1941 до 28 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни загинули 372 особи. 1945–62 та від 1965 — райцентр. 1951 унаслідок рад.-польс. обміну ділянками тер. у М. переселили мешканців 3-х сіл Стрілків. і 13-ти сіл Нижньо-Устриц. р-нів (нині Бещад. пов. Підкарпат. воєводства, Польща) Дрогоб. обл. 1959 мешкали 1,9 тис., 1970 — 3,5 тис., 1979 — 3851 особа. У лютому 1965 с. Копи з Микол. сільради передано у підпорядкування Володимир. сільради Доманів. р-ну. У травні того ж року М. надано статус смт. Від поч. 1970-х рр. до серед. 2000-х рр. працювали Микол. міжгосп. комбікорм. завод (остан. часом щорічно випускав бл. 2 тис. т комбікормів для тваринництва) і Микол. хліб. комбінат (бл. 12 т хлібобулоч. виробів на добу). Нині гол. підприємством є Микол. сирзавод, що засн. 1936 як маслозавод. 2016 випущено твердих сирів на суму 4,85 млн грн. У М. — спец. заг.-осв. школа-інтернат, навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок», дитсадок; Миколаївський історико-краєзнавчий музей, рай. Будинок культури, б-ки для дорослих і для дітей, муз. школа; Будинок дит. і юнац. творчості, ДЮСШ, шахово-шашк. клуб; центр. рай. лікарня. Є 3 парки та озеленені зони відпочинку. Виходить рай. г. «Миколаївський вісник». Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП, християн віри євангельської, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови. На честь жертв голодомору 1932–33 встановлено базальт. стелу «Пам’яті невинно убієнних» (у сквері пам’яті) і хрест (на околиці); воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни, — меморіал. У с. Софіївка народився економіст, чл.-кор. НАНУ М. Звєряков; у М. — Герой Радянського Союзу М. Власов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю