Миколаївка
МИКОЛА́ЇВКА — село Ширяївського району Одеської області. Микол. сільс. рада (нині підпорядк. с. Новопавлівка; 2007 с. Ярове зняли з обліку) межує із землями Ананьїв., Любашів. і Микол. р-нів Одес. обл. М. знаходиться на р. Журавка (притока Тилігулу, бас. Чорного моря), за 130 км від обл. центру, 28 км від райцентру, 45 км від залізнич. ст. Любашівка та 5 км від автошляху Київ–Одеса. Площа 3,91 км2. За переписом насел. 2001, у М. мешкали 1423 особи; переважно українці. Село засн. у 1780-х рр. поручником Миколою Ганським. Серед перших мешканців було багато переселенців з Польщі. Тривалий час існували в офіц. джерелах 2 назви: Ганнівка та М. Перша. У 19 — на поч. 20 ст. — центр Микол. першої волості Ананьїв. пов. Херсон. губ. 1815 мешкали 467, 1887 — 1344, 1896 — 1611, 1916 — 1877 осіб. 1832 поміщик П. Ганський, замість дерев’яної Свято-Троїц. церкви, збудував кам’яну однопрестол. церкву Миколая Чудотворця (нині пам’ятка архітектури місц. значення; діє громада УПЦ МП). У 2-й пол. 1890-х рр. функціонувала земська однокласна школа, позиково-ощадне товариство, пошт. станція, 5 лавок, винний погріб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–25 — у складі Одес. губ.; 1923–24 — Балт., 1925–30 — Одес. округ; від 1932 — Одес. обл.; 1923–35 — Троїц., від 1935 — Ширяїв. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (встановлено пам’ят. хрест), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до квітня 1944 — під нім.-румун. окупацією. У рад. період Микол. сільс. раді були підпорядк. села Вікторівка та Мар’ївка (нині Вікторів. сільс. ради). 1997 збудовано підприємство «Сегрос», що випускає ковбаси, напівфабрикати та ін. м’ясні вироби. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Будинок культури, б-ка; амбулаторія заг. практики сімей. медицини. На Зх. від Новопавлівки — ботан. заказник місц. значення Новопавлівський (природоохорон. статус від 2012, 118,43 га). Серед видат. уродженців М. — фахівець у галузі харч. технологій Г. Крусір; Герої Рад. Союзу М. Жуган і Т. Кучеряба.