Миколаївське товариство аматорів природи
Визначення і загальна характеристика
МИКОЛА́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО АМА́ТОРІВ ПРИРО́ДИ Діяло 1908–17 у Миколаєві. Створ. як культ.-осв. товариство з ініціативи П. Крижевського, О. Янати та О. Сапожникова (секр.); 1-й голова — М. Леонтович. Мета Товариства — наук. вивчення природи краю, популяризація природн.-істор. знань, сприяння учителям шкіл під час викладання природознавства. Поширювало теор. і практ. знання з природознавства. Заг. збори проводили раз на два тижні; працювали секції: зоології, біології, ботаніки, фізики, астрономії, математики, хімії, геології, заг. природознавства, ентомології, повітроплавання, шовкознавства, педагогічна. На засіданнях секцій проводили читання публіч. лекцій, курсів лекцій з окремих розділів природознавства, заслуховували доповіді з проблем природознавства. Серед чл. — педагоги, медики, природознавці, агрономи, інженери, техніки, зоологи, фізики, математики, ботаніки, юристи, земські статисти, землеміри, вет. лікарі, хіміки, лісоводи, садоводи, геологи, географи, ґрунтознавці, землекористувачі, метеорологи, археологи, етнографи, історики. Товариство залучало місц. інтелігенцію для проведення спостережень природ. явищ, збору первин. матеріалів для дослідж. у галузі флористики, фауністики, метеорології, с. господарства, геології, метеоритики. Активну участь у роботі Товариства брали Г. Веревський, І. Грінченко, М. Крижевська, В. Метельський, П. Павлов, М. Пилипенко, Г. Рюмін, М. Фадєєв, П. Яшнов. При Т-ві створ. бібліотеку і музей, де розробляли рекомендації щодо використання міндобрив залежно від складу ґрунтів, питання дренажу полів і висушування боліт; визначали придатність місцевості для копання криниць та буріння артезіан. колодязів; давали поради щодо розведення культур. сортів рослин і порід тварин, збирання та використання лікар. рослин; визначали шкідливих і корис. комах краю. Важливе місце в діяльності музею займав розгляд питань щодо розвитку промисловості краю; визначення характеру місцезнаходження корис. буд. матеріалів. Влаштовували виставки з відділів ботаніки, зоології, фізики, геології, акваріумів та птахів, с. господарства, фотографії, повітроплавання. Одним із пріоритет. аспектів роботи Товариства стала природоохоронна діяльність. Існувала Комісія охорони пам’ятників природи і старовини, осн. завдання якої — дослідж. флори і фауни Пд. України, охорона релікт. рослин, цілин. степ. ділянок. Для вивчення проблем історії України, краєзнавства, природознавства, рідної мови, охорони пам’яток впроваджували екскурсій. метод. Від 1910 Товариство видавало ж. «Природа», де висвітлювали питання лекц. роботи, друкували оригін. та перекладені статті з природознавства, садівництва, наук. хроніку. Член Товариства брали участь у з’їздах природознавців та працівників с. господарства, освітян. Велику увагу приділяли розробці пед. проблем, методиці викладання окремих дисциплін, практ. втіленню пед. ідей, підтримували передові ідеї шкіл. освіти, сприяли запровадженню актив. методів викладання природознавства. Товариство зробило вагомий внесок у системат. розвиток багатьох галузей природознавства, освіту, науку і культуру Пд. України; відіграло значну роль у здійсненні фундам. дослідж. з біології, геології, фізики, хімії, математики, географії, етнографії.