Миколаївське товариство аматорів природи

МИКОЛА́ЇВСЬКЕ ТОВАРИ́СТВО АМА́ТОРІВ ПРИРО́ДИ Діяло 1908–17 у Миколаєві. Створ. як культ.-осв. товариство з ініціативи П. Крижевського, О. Янати та О. Сапожникова (секр.); 1-й голова — М. Леонтович. Мета Товариства — наук. ви­вче­н­ня природи краю, популяризація природн.-істор. знань, сприя­н­ня учителям шкіл під час викла­да­н­ня природо­знавства. Поширювало теор. і практ. зна­н­ня з природо­знавства. Заг. збори проводили раз на два тижні; працювали секції: зоології, біо­логії, ботаніки, фізики, астрономії, математики, хімії, геології, заг. природо­знавства, ентомології, повітроплава­н­ня, шовко­знавства, педагогічна. На засі­да­н­нях секцій проводили чита­н­ня публіч. лекцій, курсів лекцій з окремих роз­ділів природо­знавства, заслуховували доповіді з про­блем природо­знавства. Серед чл. — педагоги, медики, природо­знавці, агрономи, інженери, техніки, зоологи, фізики, математики, ботаніки, юристи, земські статисти, землеміри, вет. лікарі, хіміки, лісоводи, садоводи, геологи, гео­графи, ґрунто­знавці, землекористувачі, метеорологи, археологи, етно­графи, історики. Товариство залучало місц. інтелігенцію для проведе­н­ня спо­стережень природ. явищ, збору первин. матеріалів для дослідж. у галузі флористики, фауністики, метеорології, с. господарства, геології, метеоритики. Активну участь у роботі Товариства брали Г. Веревський, І. Грінченко, М. Крижевська, В. Метельський, П. Па­влов, М. Пилипенко, Г. Рюмін, М. Фадєєв, П. Яшнов. При Т-ві створ. бібліотеку і музей, де роз­робляли рекомендації щодо викори­ста­н­ня міндобрив залежно від складу ґрунтів, пита­н­ня дренажу полів і висушува­н­ня боліт; ви­значали придатність місцевості для копа­н­ня криниць та бурі­н­ня артезіан. колодязів; давали поради щодо роз­веде­н­ня культур. сортів рослин і порід тварин, збира­н­ня та викори­ста­н­ня лікар. рослин; ви­значали шкідливих і корис. комах краю. Важливе місце в діяльності музею за­ймав роз­гляд питань щодо роз­витку промисловості краю; ви­значе­н­ня характеру місце­знаходже­н­ня корис. буд. матеріалів. Влаштовували ви­ставки з від­ділів ботаніки, зоології, фізики, геології, акваріумів та птахів, с. господарства, фото­графії, повітроплава­н­ня. Одним із пріоритет. аспектів роботи Товариства стала природо­охорон­на діяльність. Існувала Комісія охорони памʼятників природи і старовини, осн. зав­да­н­ня якої — дослідж. флори і фауни Пд. України, охорона релікт. рослин, цілин. степ. ділянок. Для ви­вче­н­ня про­блем історії України, крає­знавства, природо­знавства, рідної мови, охорони памʼяток впроваджували екс­курсій. метод. Від 1910 Товариство видавало ж. «Природа», де висвітлювали пита­н­ня лекц. роботи, друкували оригін. та пере­кладені стат­ті з природо­знавства, садівництва, наук. хроніку. Член Товариства брали участь у зʼ­їздах природо­знавців та працівників с. господарства, освітян. Велику увагу приділяли роз­робці пед. про­блем, методиці викла­да­н­ня окремих дисциплін, практ. втілен­ню пед. ідей, під­тримували пере­дові ідеї шкіл. освіти, сприяли за­проваджен­ню актив. методів викла­да­н­ня природо­знавства. Товариство зробило вагомий внесок у системат. роз­виток багатьох галузей природо­знавства, освіту, науку і культуру Пд. України; ві­діграло значну роль у здійснен­ні фундам. дослідж. з біо­логії, геології, фізики, хімії, математики, гео­графії, етно­графії.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю