МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕ́МНИЙ ЗАВО́Д — провід­не під­приємство алюмінієвої промисловості України й одне з найбільших в Європі у галузі кольорової металургії. Роз­ташований на східному березі Дні­про-Бузького лиману і спеціалізується на виробництві металургійного глинозему (оксиду алюмінію) — сировини для виготовле­н­ня алюмінію. Після укла­да­н­ня 1969 договору з Ґвінеєю про закупівлю 2 млн тонн бокситів щорічно упродовж 30-ти років. 1972 прийнято ріше­н­ня про будівництво глиноземного заводу в Миколаєві — єдиного у СРСР під­приємства, орієнтованого на пере­робку високо­якісних бокситів. Будівництво роз­почато 1974 за технічного сприя­н­ня фірм «Алюмініум-Пешине» (Франція), «Лурґі» (Німеч­чина) та низки інших західних компаній, з викори­ста­н­ням технології виробництва глинозему способом Байєра. Завдяки споруджен­ню М. г. з. у грудні 1979 завершено будівництво першого пускового комплексу водо­проводу Дні­про–Миколаїв, а миколаївці 1980 отримали чисту питну воду (обсягом 25 млн м3), дефіцит якої був однією з основних про­блем регіону. Введе­н­ня заводу в екс­плуатацію здійснено 1980–82 чотирма пусковими комплексами потужністю по 250 тис. т глинозему на рік кожен. Перший товарний глинозем отримано 28 липня 1980. Технологія заводу заснована на пере­робці імпорт­них (Ґвінея, Австралія, Бразилія, Ґайана, Ямайка) бокситів, які по­ставляють через спеціалізований Дні­про-Бузький морський торговельний порт (потужністю 3,4 млн т щороку). 1983 до структури заводу входили: цех під­готовки шихти, глиноземний, автотранс­порт­ний, залізничний, ливарно-механічний, електроремонтний, ремонтно-будівельний цехи, цехи централізованих ремонтів, вантажно-роз­вантажувальних робіт, мереж та під­станцій, тепло­електроцентраль, центральна заводська лабораторія, від­діл технічного контролю тощо. Того ж року вироблено 961 400 т глинозему, зокрема кальцинованого — 921 609 т, товарного гідрату — 39 791 т. У 1990 під­приємство пере­робило 2 564 807 т бокситів 4-х типів, зокрема: ґвінейських — 2 011 239 т (78,4 %), ямайських — 497 739 т (19,4 %), австралійських — 53 873 т (2,1 %), камсарських (Ґвінея) — 1956 т (0,1 %). Від 1997 — ВАТ, від 2007 — ТОВ «М. г. з.». Від 2000 — у приватній власності обʼ­єд­наної компанії «Російський алюміній», від 2017 — швейцарської компанії «Glenсore». У 2000-х рр. на під­приємстві проведено роботи з модернізації діючих та введе­н­ня в дію нових виробничих потужностей (інвестиції склали 2,8 млрд грн): побудовано 33 нових виробничих обʼєкта, введено в екс­плуатацію тракт подачі бокситу, млин, модернізовано насосне господарство глиноземного виробництва, завершено будівництво 5-ї черги декомпозиції, вузла класифікації та агломерації пульпи декомпозиції тощо. У березні 2017 М. г. з. ви­йшов на виробничу потужність 1,7 млн т глинозему на рік. Частка під­приємства від загального обсягу реалізації промислової продукції Миколаївщини становить 15 %. Основний споживач глинозему — алюмінієві заводи країн СНД. Крім того, під­приємствам України від­вантажує до 20 тис. т готової продукції щороку. Оскільки боксити містять у своєму складі рідкоземельні і рідкорозсіювальні елементи, фахівці заводу освоїли технології отрима­н­ня металевого галію — найцін­нішого металу, що за­стосовуть в енергетиці та електрон­ній техніці. Обсяг виробництва галію — понад 12 т щороку (близько 10 % від загальносвітового випуску цього металу). М. г. з. бере участь у соціальних про­грамах міста й області (2004 створено благодійний фонд заводу «Центр соціальних про­грам»), спрямованих на покраще­н­ня інфра­структури населених пунктів і модернізацію соціальних обʼєктів. За остан­ні 5 років як соціальну допомогу в регіон інвестовано близько 40 млн грн. Завдяки під­тримці М. г. з. в області побудовано дитячі, спортивні та скейт-май­данчики, парки, планетарій, сучасні вольєри в зоопарку, функціонують столярні майстерні в школах міст та сіл, від­ремонтовано клуби й дитсадки в сільській місцевості, оснащено сучасною технікою і обладна­н­ням бібліотеки тощо. У рамках про­грами «Від­родже­н­ня шедеврів» від­ре­ставровано 20 полотен ві­домих майстрів живопису в Миколаївському художньому музеї. Кількість працівників (2018) — понад 4 тис. осіб. Перший директор — Є. Беспалов (1973–83), тривалий час під­приємство очолювали В. Мешин (1985–99), Ю. Овчин­ников (2001–06, 2009–13), від 2013 генеральний директор — Д. Мирний.