Миколаївський глиноземний завод

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ГЛИНОЗЕ́МНИЙ ЗАВО́Д — провід­не під­приємство алюмінієвої промисловості України й одне з найбільших в Європі у галузі кольорової металургії. Роз­таш. на сх. березі Дні­про-Бузького лиману і спеціалізується на виробництві металург. глинозему (оксиду алюмінію) — сировини для виготовле­н­ня алюмінію. Після укла­да­н­ня 1969 договору з Ґвінеєю про закупівлю 2 млн тонн бокситів щорічно упродовж 30-ти р. 1972 прийнято ріше­н­ня про будівництво глинозем. заводу в Миколаєві — єдиного у СРСР під­приємства, орієнтов. на пере­робку високо­якіс. бокситів. Буд-во роз­почато 1974 за тех. сприя­н­ня фірм «Алюмініум-Пешине» (Франція), «Лурґі» (Німеч­чина) та низки ін. зх. компаній, з викори­ста­н­ням технології виробництва глинозему способом Байєра. Завдяки споруджен­ню М. г. з. у грудні 1979 завершено будівництво першого пуск. комплексу водо­проводу Дні­про–Миколаїв, а миколаївці 1980 отримали чисту питну воду (обсягом 25 млн м³), дефіцит якої був однією з осн. про­блем регіону. Введе­н­ня заводу в екс­плуатацію здійснено 1980–82 чотирма пуск. комплексами потуж. по 250 тис. т глинозему на рік кожен. Перший товар. глинозем отримано 28 лип­­ня 1980. Технологія заводу заснована на пере­робці імпорт. (Ґвінея, Австралія, Бразилія, Ґайана, Ямайка) бокситів, які по­ставляють через спеціалізов. Дні­про-Бузький морський торговельний порт (потуж. 3,4 млн т щороку). 1983 до структури заводу входили: цех під­готовки шихти, глинозем., автотранс­порт., залізнич., ли­­варно-мех., електроремонт., ре­­монтно-буд. цехи, цехи централізов. ремонтів, вантажно-роз­вантажув. робіт, мереж та під­станцій, тепло­електроцентраль, центр. завод. лаб., від­діл тех. контролю тощо. Того ж року вироблено 961 400 т глинозему, зокрема кальцинов. — 921 609 т, товар. гідрату — 39 791 т. У 1990 під­приємство пере­робило 2 564 807 т бокситів 4-х типів, зокрема: ґвіней. — 2 011 239 т (78,4 %), ямай. — 497 739 т (19,4 %), австралій. — 53 873 т (2,1 %), камсар. (Ґвінея) — 1956 т (0,1 %). Від 1997 — ВАТ, від 2007 — ТОВ «М. г. з.». Від 2000 — у приват. власності обʼ­єд­наної компанії «Рос. алюміній», від 2017 — швейцар. компанії «Glenсore». У 2000-х рр. на під­приємстві проведено роботи з модернізації діючих та введе­н­ня в дію нових вироб. потужностей (інвестиції склали 2,8 млрд грн): побудовано 33 нових вироб. обʼєк­­та, введено в екс­плуатацію тракт подачі бокситу, млин, модернізовано насосне госп-во глинозем. виробництва, завершено будівництво 5-ї черги декомпозиції, вузла класифікації та агломерації пульпи декомпозиції тощо. У березні 2017 М. г. з. ви­йшов на вироб. потуж. 1,7 млн т глинозему на рік. Частка під­приємства від заг. обсягу реалізації пром. продукції Миколаївщини становить 15 %. Осн. споживач глинозему — алюм. заводи країн СНД. Крім того, під­приємствам України від­вантажує до 20 тис. т готової продукції щороку. Оскільки боксити містять у своєму складі рідкоземел. і рідкорозсіювал. елементи, фахівці заводу освоїли технології отрима­н­ня метал. галію — найцін­нішого металу, що за­стосовуть в енергетиці та електрон. техніці. Обсяг виробництва галію — понад 12 т щороку (бл. 10 % від заг.-світ. випуску цього металу). М. г. з. бере участь у соц. про­грамах міста й області (2004 створ. благодій. фонд заводу «Центр соц. про­грам»), спрямов. на покраще­н­ня інфра­структури насел. пунктів і модернізацію соц. обʼєктів. За остан­ні 5 р. як соц. допомогу в регіон інвестовано бл. 40 млн грн. Завдяки під­тримці М. г. з. в області побудовано дит., спорт. та скейт-май­данчики, парки, планетарій, сучасні вольєри в зоопарку, функціонують столярні майстерні в школах міст та сіл, від­ремонтовано клуби й дитсадки в сільс. місцевості, оснащено сучас. технікою і обладна­н­ням б-ки тощо. У рамках про­грами «Від­родже­н­ня шедеврів» від­ре­ставровано 20 полотен ві­домих майстрів живопису в Микол. ХМ. Кількість працівників (2018) — понад 4 тис. осіб. Перший дир. — Є. Беспалов (1973–83), тривалий час під­приємство очолювали В. Мешин (1985–99), Ю. Овчин­ников (2001–06, 2009–13), від 2013 ген. дир. — Д. Мирний.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю