Миколаївський некрополь
МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ НЕКРО́ПОЛЬ Старий християн. цвинтар Миколаєва вперше познач. на карті міста 1790. Відтоді на його тер. почали здійснювати поховання православ., римо-католиків і лютеран, найдавніші з них не збереглися, але достовірно відомо, що серед них були проф. натурал. історії та землеробства М. Афонін (1736–1810), поет П. Захар’їн (1744–99), надвір. радник, проф. землеробства М. Ліванов (1751–1800), родичі відомого лексикографа В. Даля — батько (І. Даль, 1764–1821) та брат (К. Даль, 1803–28). З тих, що збереглися до нашого часу, — поховання архімандрита Захарія (Петропуло), уродженця м. Тінос у Греції (1743–1808), генерал-майора С. Плетньова (1741–1812), титуляр. радника А. Пирогова (помер 1820). У 1808 на цвинтарі освячено церкву Всіх Святих, що діє донині. У церк. огорожі — поховання відомих людей: командира брига «Меркурій», капітана 1-го рангу О. Казарського (1797–1833) та штурмана цього брига І. Прокоф’єва (1794–1865). У родовій усипальниці Аркасів, над якою зведено мармур. каплицю (автор — арх. У. Камбі), поховано адмірала М. Аркаса (1818–81), його дружину С. Богданович-Аркас (1824–98) та їхнього сина М. Аркаса. 1936 до цього склепу перепоховано одного із засн. Миколаєва М. Фалєєва (помер 1792). Серед найвідоміших людей, чиї могили збереглися, — засн. Харків. університету В. Каразін (1773–1842), арх. І. Жуковський-Волинський (1839–90), засн. Микол. обл. краєзн. музею С. Гайдученко (1866–1922), Г. Ґе, В. Рюмін, Л. Семенов. Є сектор із похованнями вояків Крим. (1853–56), 1-ї та 2-ї світ. воєн, зокрема 34 могили адміралів Рос. імперії 19 — поч. 20 ст.; побл. церкви — сектор, де поховані священнослужителі, що померли у 19 — на поч. 21 ст. Знайдені й частково збереглися поховання іноземців із Німеччини, Франції, Італії, Греції. 1972 рішенням виконкому міськради поховання на цвинтарі припинено з метою використання його площі під паркову зону, як результат — більшість поховань зруйновано й пограбовано. Нині заг. пл. цвинтаря складає 33 га й обмежена вул. Степова, Інгульська та Херсон. шосе. 2005–14 з ініціативи громадськості проведено широкомасштабні заходи з упорядкування тер. цвинтаря, зареєстр. і діє громад. організація «Некрополь» зі збереження та вивчення його пам’яток.
Рекомендована література
- Губская Т. Н. Город мраморных ангелов. 2010;
- Її ж. Поховання членів Миколаївської «Просвіти» на старому християнському цвинтарі: просопографічний аспект // Мат. 2-ї Всеукр. наук.-практ. конф. «Українознав. вимір у сучас. науці: гуманітар. аспект» (4 черв. 2014, Миколаїв). 2014;
- Пархоменко В. А., Губская Т. Н. Честью и кровью венчанные. Николаев: Первая Мировая. 2016 (усі — Миколаїв).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
