Миколаївський обласний краєзнавчий музей

Визначення і загальна характеристика

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ОБЛАСНИ́Й КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Датою заснування М. о. к. м. прийнято вважати 1913, коли на основі унікал. колекції Е. Францева (зразки мінералів, опудала птахів, риб, тварин, корали, губки, гербарії тропіч. рослин тощо) у приват. будинку Й. Заславського на вул. Мала Морська, № 11 відкрито Микол. природн.-істор. музей (перший дир. — С. Гайдученко). У 1-й пол. 19 ст. при Микол. депо карт функціонував кабінет рідкіс. зібрань, де були розміщені колекції мінералів, археології та нумізматики. Після його закриття предмети передали до музеїв Одеси, Херсона та ін. міст України. У перші роки існування Микол. природн.-істор. музею колекцію поповнено числен. археол. знахідками, етногр. матеріалами, побут. речами міських жителів, зразками холод. і вогнепал. зброї, цінними документами, фотографіями, моделями кораблів. 1918 до складу Микол. природн.-істор. музею приєднано Микол. військ. музей 58-го Праз. піхот. полку. 1921–23 був хранителем, а 1923–29 дир. Ф. Камінський, який налагодив зв’язок з Ольвій. експедицією, брав безпосередню участь у її роботі. Саме тоді розпочато формування ольвій. колекції. Наприкінці 20-х — на поч. 30-х рр. 20 ст. Микол. природн.-істор. музей розділено на Микол. природн. музей і Микол. істор.-археол. музей. 1929 в зібранні було понад 19 тис. експонатів. 1935 Микол. істор.-археол. музей і Микол. худож. музей (нині Миколаївський художній музей ім. В. Верещагіна) об’єднано в Микол. художньо-істор. музей. 1938 окремо виділено Микол. істор. музей і відновлено Микол. худож. музей. 1929–36 містився в будинках гауптвахти й адміралтей. собору, потім переведено в будинок на вул. Інженерна, № 1. Перед окупацією Миколаєва нім. військами Микол. істор. музей розміщено в будинку на вул. Декабристів, № 32. У листопаді 1943 значну частину ольвій. колекції нім. військовики вивезли. У повоєнні роки тіснився в невеликому приміщенні, що належало костелу св. Йосипа, тому працювали тільки 2 виставк. зали, а експонати зберігали в склад. умовах — 400 од. на 1 м². Проте збирання музей. артефактів продовжували; щорічно фонди музею поповнювали на 3–4 тис. експонатів. 1950 Микол. істор. музей і Микол. природн. музей об’єд­нано у М. о. к. м. Під керівництвом В. Чернявської (1973–85) став відомим за межами Микол. обл. 1985–95 у М. о. к. м. (гол. будівля на вул. Декабристів, № 32) проводили довготривалий ремонт, водночас приміщення біля костелу повернено катол. громаді. 1998–2008 знач. внесок у розвиток М. о. к. м. зробила дир. Л. Хлопинська. 2012 розмістили у відреставрованій пам’ятці архітектури нац. значення — будівлі колиш. Старофлот. казарм на вул. Набережна, № 29 (1840–41, арх. К. Акройд, пізній англ. класицизм). Серед територіально виділених відділів — Миколаївський музей суднобудування і флоту, Очаківський військово-історичний музей ім. О. Суворова та Первомайський краєзнавчий музей. Функціонують 5 структур. відділів: науково-експозиційний, наук.-просвітниц. та методич. роботи, пересув. і стаціонар. виставок, фондів, реставрації. Пл. осн. постійно діючої експозиції 2,5 тис. м² (18 залів). В осн. фонді — понад 350 тис., допоміж. — понад 70 тис. експонатів. Най­об’ємними є збірки «Документи», «Фото», «Археологія», що сукупно складають майже 120 тис. предметів. Зберігаються особисті документи, карти та плани, креслення будинків, грамоти, генеалогічні таблиці, афіші, газети, фото краєвидів міста, персоналій, пром. і с.-г. об’єктів. Археол. колекція охоплює величез. проміжок часу від пізнього палеоліту до середньовіччя. У фондосховищах — знаряддя праці з каменю, металу, кісток тварин, матеріали з розкопок курганів доби бронзи, скіф. і сармат. зброя, артефакти антич. культури та речі часів Київської Русі. Природн. предмети представлені зразками різноманіт. мінералів, серед яких: агати, опали, мармур, аметисти, тигрове око, чароіт, малахіт, янтар. Палеонтол. зібрання містить: окам’янілі рештки представників викоп. флори та фауни. Є багато чучел тварин і гербаріїв, що відображають сучас. рослин. і тварин. світ Миколаївщини. У групі зберігання «Метал–дерево» — меблі, посуд, муз. інструменти, прикраси, знаряддя праці, іграшки, побут. техніка тощо. Сформовано колекції особистих речей відомих миколаївців: Ю. Крючкова, М. Лисянського, В. Лягіна, Р. Малиновсь­кого, П. Мущинського, А. Топорова, В. Чайки та багатьох ін. У групі зберігання «Тканини» — різноманітні види одягу, декор.-ужитк. предмети, взуття, головні убори, вишиті рушники, доріжки, автор. роботи чл. твор. об’єд­нань. Предмети групи зберігання «Пам’ятки звукозапису» і «Негативи»: платівки відомих виконавців кін. 19 ст., що записувалися на фірмах звукозапису «Ли­рофонъ», «Экстрафонъ», «Фа­воритъ», «Рекордъ», «Стела Кон­цертъ Рекордъ», колекція патефон. платівок 30-х рр. 20 ст., періоду 2-ї світової вій­ни з піснями у виконанні В. Трошина, К. Шульженко. Художня колекція нараховує понад 8,1 тис. од.: картини 18–21 ст., збірка іконопису для храм. і домаш. алтарів. У групі зберігання «Кераміка» представлені теракот. фігурки — скульп­турні зображення людей і тварин, антропоморфні та зооморф­ні статуетки, ужитк. посуд, фарфор. і фаянс. вироби 19–20 ст. Колекція нумізматики відображає грош. систему багатьох країн світу та містить монети регуляр. карбування, ювілейні, пам’я­тні та спецвипускові. Музейні предмети, поєднані в підгрупу «Ордени, медалі, знаки», представляють різні країни та окремі істор. періоди. За типологією їх поділяють на нагороди військові, службові, ювілейні, пам’ятні, знаки приналежності. Велику час­тину колекції займають нагороди часів 2-ї світової вій­ни. Є 470 од. вітчизн. та зарубіж. холод. і вогнепал. зброї 14–20 ст. Експозиц. оформлення включає понад 40 жанр. діорам і міні-діорам, низку істор. композицій. Проводять такі заг. огляд. екскурсії: «Природа рідного краю» (зали № 2–4), «Археол. скарби» (№ 5–9), «Миколаїв від дня заснування до кін. 19 ст.» (№ 12–14), «Миколаївщина у 20 ст.» (№ 15–17); темат. екскурсії: «Історія розвитку музей. справи на Миколаївщині та джерела формування колекції краєзн. музею», «Екзот. види рослин і тварин з колекції Е. Францова», «Дивовиж. світ мінералів» (усі — № 1), «Тварини та рослини “Червоної книги України”», «З історії лісових насаджень краю» (обидві — № 1–4), «Гірські породи та корисні копалини краю», «Річки краю та їх охорона» (обидві — № 2), «Тварин. світ Миколаївщини», «Заповід. стежками Миколаївщини», «Екол. проблеми краю» (усі — № 2–4), «Клімат. особливості краю», «Ґрунти — наше багатство» (обидві — № 3), «Рослин. світ області», «Обережно: отруйні рослини та тварини!», «Гриби в природі краю», «Пристосованість рослин до існування в умовах степу» (усі — № 3–4), «Прадавня історія краю», «Дикий Сад — археол. перлина Миколаївщини» (обидві — № 5), «Таємниці степ. курганів» (№ 5–9), «Пам’ятки скіф. культури на теренах Миколаївщини», «Борисфен — перше античне поселення в Пн. Причорномор’ї» (обидві — № 6), «Грец. міфологія та археол. знахідки з Ольвії» (№ 6–8), «Місто-держава Ольвія» (№ 7–8), «Роль козацтва в освоєнні земель Пн. Причорномор’я» (№ 10), «Заселення тер. сучас. Миколаївщини та етнографія краю», «Госп. діяльність, ремесла та промисли насел. Миколаївщини» (обидві — № 11), «Рос.-турец. вій­ни 2-ї пол. 18 ст. та заснування Миколаєва», «Соц.-екон. розвиток краю у 1-й пол. 19 ст.» (обидві — № 12), «Розвиток міського самоврядування: кін. 18 — поч. 19 ст.» (№ 12–13), «Розвиток і благоустрій міста Миколаєва: кін. 18 — поч. 20 ст.», «Реліг. життя Миколаївщини у 19–20 ст.», «Повсякденне життя мешканців Миколаєва у 19 — на поч. 20 ст.» (усі — № 12–14), «Розвиток капіталізму в краї у 2-й пол. 19 ст.» (№ 13), «Культурне життя краю у 19 — на поч. 20 ст.» (№ 14), «Миколаївщина під час 1-ї світової вій­ни», «Визв. змагання 1917–21», «Отаманщина на Миколаївщині у 1918–20», «Миколаївщина у 1920–1930-х рр.» (усі — № 15), «Сталін. репресії на Миколаївщині» (№ 15–16), «Миколаївщина під час 2-ї світової вій­ни», «Миколаївці — герої 2-ї світової вій­ни», «Весна визволення» (усі — № 16), «Миколаївщина у 2-й пол. 20 ст.» (№ 17–18). При М. о. к. м. діє істор.-краєзн. товариство «Золота ладья», проводять обл. наук.-краєзн. конф. «Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження». Від 2008 дир. — В. Михайлов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю