Миколаївський район

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Миколаївської області. Межує з Очаків. (на Пд.), Березан. (на Пд. Зх.), Веселинів. (на Зх. і Пн. Зх.) р-нами, а акваторією р. Пів­ден­ний Буг і Бузького лиману — з Новоодес. р-ном (на Пн. і Сх.; усі — Микол. обл.) та містом Миколаєвом, що, як і для Вітов. р-ну (до 2016 — Жовтневий район), нині виконує функції райцентру. Утвор. 1923 з Лаундас., Нечаян. і Петрів. волостей як Варварів. р-н. Першим головою Варварів. райвиконкому був письмен­ник П. Ходченко, який народився у с. Лукʼянівка. 1923–25 — у складі Одес. губ.; 1923–30 — Микол. округи; 1932–37 — Одес., від 1937 — Микол. обл. Межі М. р. кілька разів змінювали, зокрема у різний час входили насел. пункти Березан., Веселинів. і Очаків. р-нів. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-румун. окупацією. На фрон­тах 2-ї світової вій­ни воювали 4414 мешканців, з них 2376 загинули. У березні 1944 під час форсува­н­ня Пд. Бугу та здобу­т­тя Ковалів.-Андріїв. плацдарму загинули бл. 10 тис. рад. воїнів. Від 1965 — сучасна назва. У тому ж році смт Варварівка, а 1996 смт Велика Корениха, Матвіївка, Тернівка та с. Мала Корениха при­єд­нано до Миколаєва. 2016 с-ще Жовтневе пере­йменували на Чумаки, с. Кірове — на Зарічне, с-ще Комсомольське — на Благодатне, с-ще Радгоспне — на Чемерлієве, с-ще Радсад — на Радісний Сад, с. Улянівка — на Михайлівка, с-ще Червоноармійське — на Мирне. Площа 1429 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 34 980 осіб (складає 92,4 % до 1989); станом на 1 січня 2017 — 30 118 осіб; пере­важно українці, є росіяни, молдовани, білоруси, корейці, вірмени, цигани, болгари, німці. У складі М. р. — смт Ольшанське і 51 сільс. насел. пункт (див. Ковалівка, Нечаяне, Тернувате). Лежить на Причорноморській низовині. За особ­ливістю природ. умов належить до степ. зони. Рельєф пере­важно рівнин­ний, полого нахилений у пд. напрямі. Корисні копалини: пісок, глина, вапняки. Пере­важають чорноземи пд. малогумусні (на Пн. — звичайні), в долинах — лучні ґрунти. На Зх. — р. Березань, що пере­сихає. Для риборо­зведе­н­ня використовують 27 ставків. У під­порядкуван­ні Андріїв. лісництва — 1,5 тис. га ліс. насаджень. Полезахисні лісосмуги та гаї становлять 4,1 тис. га. Обʼєкти природно-заповід. фонду місц. значе­н­ня: заповід­не ур­очище Андріївське (охорон. статус від 1975, 1294 га), ланд­шафт­ні заказники Петрово-Со­­лонись­кий (1993, 300 га) і Бондарівські джерела (2010, 5,6 га). Від 1950-х рр. діє Широкола­нів. військ. полігон. Гол. пром. під­­пр-ва: «Пів­деньцемент» (Ольшанське; проект­на потуж. 1,25 млн т цементу на рік), «Санта-Петрівка» (цегла, черепиця та ін. буд. вироби з випаленої глини), Микол. коньяч. завод (Радісний Сад; коньяк торг. марки «Koblevo»). Пл. с.-г. угідь 106 тис. га, з них орних земель — 88,8 тис. га. С.-г. під­приємства (провід­ні: «Радісний Сад», «Племре­продуктор “Степове”», «С-Росток», «Нива-Весняне», «Ковалівка», «Добробут») і фермер. господарства спеціалізуються на рослин­ництві (озима пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник, горох, вино­град, овочево-баштан­ні культури) та тварин­ництві мʼясо-молоч. напряму. У М. р. — Надбуз. аграр. ліцей, 24 заг.-осв. школи, Радісносадів. соціально-реабілітац. центр для сиріт і дітей із неблагополуч. сімей, Степів. дит. будинок, 22 дитсадки, Будинок творчості учнів, ДЮСШ; 15 Будинків культури, 18 клубів, 24 б-ки, 7 сільс. музеїв; центр. рай. лікарня, 13 амбулаторій, 23 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить рай. г. «Маяк». Функціонують 205 хорових, танц. і драм. самодіял. колективів. Діють реліг. громади УПЦ МП, УПЦ КП, УАПЦ, євангел. християн-баптистів. Памʼятки архітектури місц. значе­н­ня: церква св. Миколая у с. Стара Бог­данівка, церква св. Петра і Павла та земська школа в с. Петрово-Солониха, кірхи в селах Новоселівка та Степове (усі — 19 ст.). Зберігся будинок родини астронома Ф. Бредихіна в с. Петрово-Солониха (19 ст.). Досліджено поселе­н­ня Тернувате (памʼятка археології нац. значе­н­ня; 2 тис. — 10 ст. до н. е.), Новоандріївка (2-а пол. 2 тис. до н. е.; 3–9 ст. н. е.), Крива Балка (16 ст. до н. е. — 4 ст. н. е.), Камʼяна Балка (14–9 ст. до н. е.), Роз­валини (5–3 ст. до н. е.), 23 кургани та 9 курган. груп 3 тис. до н. е. — 1 тис. н. е. (усі — місц. значе­н­ня). У с. Ковалівка споруджено мемор. комплекс, а у 40-а насел. пунктах — памʼятники та памʼятні знаки воїнам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни; у смт Ольшанське — памʼятник Герою Рад. Союзу К. Ольшанському. Серед видат. уродженців — історик, агроном, публіцист М. Ки­рʼяков (19 ст.; с. Ковалівка); кер. с.-г. під­приємства в Очаків. р-ні, Герой України, почес. чл. УААН Ф. Іванов (с. Стара Бог­данівка), зоо­технік, чл.-кор. НААНУ В. Славов (с. Шурине), агроном І. Шевченко (с. Нечаєне), дир. Ін­ституту мікробіо­логії і епідеміології АН УРСР П. Марусенко, мово­знавець Н. Коч (обоє — с. Петрівка); право­знавець, політ. діяч В. Мусіяка (с. Без­водне), економіст, політ. діяч В. Горбатов; живописець С. Чу­приненко (обидва — с. Нечаяне); піаніст, диригент, композитор, засл. діяч мистецтв РРФСР Ф. Блуменфельд (с. Ковалівка); диригент, засл. арт. УРСР В. Пі­до­пригора (с. Петрово-Солониха), спортс­мен М. Яровий (лижні гонки, біатлон; с. Ковалівка). З с. Стара Бог­данівка, де знаходився родин. маєток, повʼязані життя та діяльність композитора, історика, культурно-громад. діяча М. Аркаса (1853–1909), його сина — військовика, актора, режисера М. Аркаса (1880–1938) й онука філолога-ел­лініста, історика М. Аркаса (1853–1909). За значні досягне­н­ня у роз­витку госп. комплексу бригадир Варварів. птахофабрики М. Дорошенко, комбайнер радгоспу «Нечаянський» І. Івченко та дир. радгоспу «Степний» В. Погорєлов були удостоєні зва­н­ня Героя Соц. Праці, голова правлі­н­ня с.-г. під­приємства «Радсад» М. Бялик — Героя України. У 1960-х рр. у Варварівці заслужений тренер України О. Зозуля створив і очолив одну з найкращих у СРСР кінну тренув.-спорт. базу.