Миколаївський ракетний завод
Визначення і загальна характеристика
МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ РАКЕ́ТНИЙ ЗАВО́Д — державне підприємство, що спеціалізувалося на випуску бойових і сигнальних ракет для армії та освітлювальних і рятувальних для флоту. Діяло 1871–1910 у Миколаєві. Питання про його будівництво постало після поразки Росії у Крим. війні 1853–55. Побудоване за проектом та під безпосеред. керівництвом (від 1864) командира С.-Петербур. ракет. закладу, генерал-лейтенанта К. Константинова, який 1868 став співорганізатором та 1-м головою Микол. відділ. Імператор. Рос. тех. товариства. Після смерті К. Константинова (1871) заводом керував його учень Нечаєв. 1869 зведено будівлю гол. корпусу довж. 320 м, корпуси багатьох майстерень і складів та камʼяну огорожу навколо них. З поч. виробництва ракет. зброї керівництво заводу зосередилося на виготовленні 2-дюйм. бойових ракет. К. Константинов вважав, що М. р. з. зможе виготовляти щорічно 6 тис. ракет, він припускав, що у звʼязку з високим рівнем механізації на підприємстві їхній випуск може бути доведений до 18 тис. на рік. Але на практиці керівництво заводу зіткнулося зі знач. труднощами. Довгий час був відсутній паровий двигун, у результаті чого доводилося приводити в рух машини і механізми вручну. Крім того, гідравлічні преси для набивання ракет, виготовлені ще 1861, були малопродуктивними і мали низку недоліків. Тому в перші роки випуск продукції становив бл. 4 тис. ракет щороку — приблизно так само, як і на с.-петербур. підприємстві. У звʼязку зі зниженням попиту на бойові ракети (були потрібні в обмеженій кількості, до того ж лише для військ. округів, розташ. в Азії) 1875 постало питання про доцільність існування М. р. з., розглядали питання використання його потужностей для виробництва деяких видів артилер. озброєння або перепрофілювання підприємства у порох. чи патрон. завод, в арсенал.-зброй. майстерні тощо. Однак, М. р. з. разом із виробництвом бойових ракет 1876 почав виготовляти рятув., освітлюв. та ін. типи ракет, які згодом стали осн. видом продукції. Тоді ж розпочато досліди з фугас. ракетами, спорядженими піроксиліном. Перший досвід застосування піроксилін. ракет загалом розцінено як позитивний, 1878 завод отримав замовлення на 800 таких ракет. М. р. з. надалі став передовим механізов. підприємством. 1872 на ньому працювали 45, у 1905 — 185 робітників. Усього за період 1877–79 на заводі виготовлено 22 930 ракет, зокрема: 2-дюйм. бойових — 12 100, запалюв. — 400; 3-дюйм. освітлюв. — 8000, піроксилін. — 1280, рятув. — 100; 4-дюйм. запалюв. — 450 од. Ракети, виготовлені на підприємстві, активно застосовували у бойових діях рос. армії, зокрема під час рос.-турец. війни 1877–78. У 1892 завод безоплатно виготовив 100 рятув. ракет для Рос. товариства рятування на водах (С.-Петербург). Пізніше у звʼязку зі скороченням замовлень М. р. з. закрито, виробництво ракет переведено до м. Шостка (нині Сум. обл.). 1911 у корпусах заводу розміщено радіостанцію, яка обслуговувала рос. війська під час 1-ї світової війни. Від 1920-х рр. будівлі поступово руйнувалися, більшу їхню частину знесено, а на цьому місці збудовано житл. масив — Ракетне урочище. На розі вул. Спаська та Артилерійська, № 11 у Миколаєві збереглася будівля завод. контори з мемор. дошкою з написом, що тут працював видат. рос. вчений, основоположник експерим. ракетодинаміки К. Константинов.
Літ.: Держ. арх. Микол. обл. Ф. 230, оп. 1, спр. 3654, арк. 4-5, Ф. 239, оп. 1, спр. 20, Ф. 440, оп. 2, спр. 2.
О. О. Пилипчук
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Підприємcтва 
