Миколаївський ракетний завод

Визначення і загальна характеристика

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ РАКЕ́ТНИЙ ЗАВО́Д  — державне підприємство, що спеціалізувалося на випуску бойових і сигнальних ракет для армії та освітлювальних і рятувальних для флоту. Діяло 1871–1910 у Миколаєві. Питання про його будівництво постало після поразки Росії у Крим. війні 1853–55. Побудоване за проектом та під безпосеред. керівництвом (від 1864) командира С.-Петербур. ракет. закладу, генерал-лейтенанта К. Константинова, який 1868 став співорганізатором та 1-м головою Микол. відділ. Імператор. Рос. тех. товариства. Після смерті К. Константинова (1871) заводом керував його учень Нечаєв. 1869 зведено будівлю гол. корпусу довж. 320 м, корпуси багатьох майстерень і складів та кам’яну огорожу навколо них. З поч. виробництва ракет. зброї керівництво заводу зосередилося на виготовленні 2-дюйм. бойових ракет. К. Константинов вважав, що М. р. з. зможе виготовляти щорічно 6 тис. ракет, він припускав, що у зв’язку з високим рівнем механізації на підприємстві їхній випуск може бути доведений до 18 тис. на рік. Але на практиці керівництво заводу зіткнулося зі знач. труднощами. Довгий час був відсутній паровий двигун, у результаті чого доводилося приводити в рух машини і механізми вручну. Крім того, гідравлічні преси для набивання ракет, виготовлені ще 1861, були малопродуктивними і мали низку недоліків. Тому в перші роки випуск продукції становив бл. 4 тис. ракет щороку — приблизно так само, як і на с.-петербур. підприємстві. У зв’язку зі зниженням попиту на бойові ракети (були потрібні в обмеженій кількості, до того ж лише для військ. округів, розташ. в Азії) 1875 постало питання про доцільність існування М. р. з., розглядали питання використання його потужностей для виробництва деяких видів артилер. озброєння або перепрофілювання підприємства у порох. чи патрон. завод, в арсенал.-зброй. майстерні тощо. Однак, М. р. з. разом із виробництвом бойових ракет 1876 почав виготовляти рятув., освітлюв. та ін. типи ракет, які згодом стали осн. видом продукції. Тоді ж розпочато досліди з фугас. ракетами, спорядженими піроксиліном. Перший досвід застосування піро­ксилін. ракет загалом розцінено як позитивний, 1878 завод отримав замовлення на 800 таких ракет. М. р. з. надалі став передовим механізов. підприємством. 1872 на ньому працювали 45, у 1905 — 185 робітників. Усього за період 1877–79 на заводі виготовлено 22 930 ракет, зокрема: 2-дюйм. бойових — 12 100, запалюв. — 400; 3-дюйм. освітлюв. — 8000, піро­ксилін. — 1280, рятув. — 100; 4-дюйм. запалюв. — 450 од. Ракети, виготовлені на підприємстві, активно застосовували у бойових діях рос. армії, зокрема під час рос.-турец. вій­ни 1877–78. У 1892 завод безоплатно виготовив 100 рятув. ракет для Рос. товариства рятування на водах (С.-Петер­­бург). Пізніше у зв’язку зі скороченням замовлень М. р. з. закрито, виробництво ракет переведено до м. Шостка (нині Сум. обл.). 1911 у корпусах заводу розміщено радіостанцію, яка обслуговувала рос. війська під час 1-ї світової вій­ни. Від 1920-х рр. будівлі поступово руйнувалися, більшу їхню частину знесено, а на цьому місці збудовано житл. масив — Ракетне урочище. На розі вул. Спаська та Артилерійська, № 11 у Миколаєві збереглася будівля завод. контори з мемор. дошкою з написом, що тут працював видат. рос. вчений, основоположник експерим. ракетодинаміки К. Константинов.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю