Розмір шрифту

A

Миколаївський чоловічий монастир УПЦ КП

МИКОЛА́ЇВСЬКИЙ ЧОЛОВІ́ЧИЙ МОНАСТИ́Р УПЦ КП Засн. у 2-й пол. 16 ст. (орієнтовно у 1575–86) в м. Самбір (нині на цьому місці знаходиться с. Лісовичі Таращан. р-ну Київ. обл.). Після знище­н­ня Самбора татарами монахи ро­зібрали дере­вʼяну церкву монастиря і пере­несли в ур­очище Чернечий Яр побл. м. Богуслав (нині Київ. обл.). Монастир був на­званий на честь Різдва Пресвятої Богородиці. Зруйнований на­прикінці 16 ст. під час черг. татар. набігу. 1596 на вимогу польс. короля Сиґізмунда ІІІ богуслав. староста князь Я. Острозький від­новив монастир, пере­вів його в унію і заселив сюди отців василіян. 1648 їх вигнав полковник М. Кривоніс, який зі своїм полком звільнив Богуслав від поляків у ході Корсун. битви. 1654 православне духовенство разом із геть­маном Б. Хмельницьким і козац. військом зу­стрічали у Богуславі антіохій. патріарха Макарія. 1685–92 монастир від­будував богуслав. полковник С. Самусь. 1702–04 після вій­ни прав­обереж. козаків із поляками, коли Богуслав. полк змушений був пере­йти на Лів­обереж­жя, місц. поляки та їхні старости від­ремонтували монастир, пере­несли його ближче до Богуслава (на теперішнє місце) і зробили василіянським. 1711 зруйнов. запороз. старшиною П. Орликом під час його походу з турками й татарами проти моск. військ. 1740 у звʼязку із побудовою деревʼяної Микол. церкви монастир отримав назву Миколаївського. У 1-й пол. 18 ст. за наказом настоятеля ігумена Федора (Андрієвського) біля під­ніж­жя гори, на якій роз­таш. монастир, прорито глибоку канаву, і коли її заповнила вода з р. Рось, монастир опинився на о-ві. Вʼ­їхати до нього можна було лише по штучно утвореній греблі, через міст, який на ніч монахи роз­водили (знесений великою повін­ню на­прикінці 18 ст.). 1768 під час Коліївщини знову став православним. У 18 ст. за єпархіал. упр. монастир належав до Пере­яслав. єпархії, 1785 пере­йшов у ві­да­н­ня коадьютора Київ. митрополії і до при­єд­на­н­ня краю до Рос. імперії називався «закордон.» монастирем. У період єпис­копства преосвящен­ного Віктора (Садковського) обитель слугувала його резиденцією. 1780 зведена деревʼяна церква св. Варвари, 1787 внаслідок пожежі (ймовірно, під­палу) згоріла гол. Микол. церква. Лише 1799 митрополит Київський Ієро­фей (Малицький) пожертвував дере­вʼяну церкву, що закривалася у Голосіїв. пустині (див. «Голосіївська пустинь» Свято-Покровський чоловічий монастир УПЦ МП), яку встановили на камʼя­ному фундаменті. 1851–53 на її місці збуд. трьох­престольну камʼяну літню церкву в імʼя Успі­н­ня Пресвятої Богородиці, Святителя Миколая Мирлікійського та апостола Якова Алфеїва на кошти, що пожертвував протоі­єрей Яків (Ковалевський). 1851 монастир перейм. в Успенський. Дзвіниця при Успен. церкві мала 8 дзвонів різної величини, найбільший важив 61 пуд (бл. 1000 кг). 1866 на кошти астрахан. купця М. Сабурова зведено теплу це­гляну церкву Воскресі­н­ня Христового, що збереглася донині. 1818–84 при монастирі діяло Богуслав. повіт. духовне училище (під­порядк. Київ. духов. семінарії й утримувалося за рахунок приходу). Станом на 1867 там навч. бл. 100 учнів, навч.-вихов. процес забезпечували 5 вчителів і ченці. Настоятель монастиря виконував функції ректора, йому також під­порядк. усі церк.-парафіял. школи Богуслав. училищ. округи. У різний час в училищі навч. Павло і Олександр Кошиці, Є. Кротевич, О. Левицький, І. Нечуй-Левицький, М. Сікачинський, С. Трезвинський, адвокат П. Клебановський (у спогадах описав монастир); тут бували Т. Шевченко і Марко Вовчок. Із святинь монастир мав деревʼяний хрест, виготовлений із коренів дерев з берегів р. Йор­дан, із вкладеними в нього частками святих мощей. 1840 сюди з Афона завезено і висаджено від під­ніж­жя гори до монастир. стіни 50 саджанців сосни Веймута. На поч. 20 ст. у монастирі проживав ігумен, 3 ієромонахи, 2 ієродиякони, 2 ченці та 25 послушників. 1904 він пере­ведений у жін., який про­існував до 1929. У документах, що зберігаються в Музеї історії Богуславщини, зга­дана настоятелька монастиря ігуменя Євстолія. У 1930-х рр. з дзвіниці знято дзвони, у храмі — ікони та ін. церк. начи­н­ня, у монастирі від­крито дит. будинок. Під час 2-ї світової вій­ни зруйновано купол і дах церкви Успі­н­ня Пресвятої Богородиці, 1948–50 цеглу з неї забрали на будівництво 2-го поверху церкви Воскресі­н­ня Христового. 1945–67 тут роз­міщувався дит. будинок, 1967–93 — гуртожиток пед. училища. 1993 всі приміще­н­ня монастиря пере­дано у власність Київ. єпархії УПЦ КП. 2006–08 священ­ноархімандрит монастиря патріарх Київський та всієї України-Руси Філарет (Денисенко) ініціював капітал. ремонт Микол. храму (1-й поверх) та келій братії (2-й поверх). 2013 закладено наріж. камінь під будівництво зруйнов. Успен. собору.

о. Арсеній (Пожарний)

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Святині
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65299
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
171
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 57
  • середня позиція у результатах пошуку: 7
  • переходи на сторінку: 7
  • частка переходів (для позиції 7): 350.9% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Миколаївський чоловічий монастир УПЦ КП / о. Арсеній (Пожарний) // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65299.

Mykolaivskyi cholovichyi monastyr UPTs KP / o. Arsenii (Pozharnyi) // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-65299.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору