Микулинецький цвинтар
МИКУЛИНЕ́ЦЬКИЙ ЦВИ́НТАР — територія, відведена для поховання померлих у Тернополі. Розташ. на пагорбі у пд. частині міста на вул. Микулинецька (звідси й назва). Закладений 1840 і є четвертим в історії Тернополя. Першим на новому місці поховали ченця В. Стенґліна (помер 23 лютого 1841). У 1864 при вході збуд. римо-катол. каплицю (нині діюча), у стіні якої вмуровано 16 пам’ят. таблиць на честь відомих тернополян. На М. ц. встановлено багато високомистец. надгробків 2-ї пол. 19 ст., зокрема М. Бауеру (скульптор Й. Шімзер), Анні та Емілії Губер (скульптор П. Евтельє), Терлецьким (скульптор Ю.Марковський). Тут поховані бургомістри С. Джемалик, В. Мандль, Ф. Погорецький, В. Лучаківський, голова міськвиконкому О. Церковнюк, генерали Армії УНР Є. Мишковський, П. Кудрявцев, підполковник Армії УНР А. Клим, чл. ОУН П. Голояд, Я. Пришляк, Герої Рад. Союзу І. Адушкін, М. Говоров, М. Матвєєв, В. Мильников, І. Нікульніков, лікарі К. Бєліков, І. Мазур, арт. Т. Бенцалева, П. Загребельний, В. Калин, С. Коваль, М. Коцюлим, С. Оніпко, художники В. Голофаєв, С. Данилишин, В. Купецький, С. Нечай, Б. Рудий, К. Сікорський, Д. Сте-цько, Д. Шолдра, письменники та журналісти М. Костенко, В. Су-шкевич, поети Є. Безкоровайний, В. Вихрущ, Б. Демків, кер. навч. закладів міста Р. Бабад, В. Боберський, І. Гетьман, А. Грузін, А. Клімек, Л. Ковальчук, С. Юрій та ін. На сх. краю — могили вояків УСС і УГА з однотип. хрестами (1976 зрівняні з землею, на поч. 1990-х рр. відновлені), курган із хрестом на місці поховання жертв більшов. терору 1939–41 (лише наприкінці червня 1941 у міській в’язниці страчено 581, а за ін. даними — 640 осіб). Побл. нього — могила поручника УПА О. Польового. У дні Пресвятої Трійці та Всіх Святих (1 листопада) тут проводять традиц. панахиди. Брат. кладовище воїнів рад. армії, які загинули під час штурму Тернополя у березні–квітні 1944 (заг. втрати — бл. 48 тис. солдатів і офіцерів), сучас. вигляду набуло після реконструкції 1964. Тут містяться 329 індивід. і 16 брат. могил, на 25-ти стелах — імена 1110 осіб. Із поч. рос. агресії на Сх. України 2014 на М. ц. ховають загиблих тернополян — героїв Небесної сотні, вояків ЗС України та укр. добровіл. військ. формувань. 2016 відновлено меморіал солдатам Бельгій. автобронедивізіону, який під час 1-ї світової війни 1916–17 воював на тер. Тернопільщини у скла-ді рос. армії. Навпроти М. ц. — частково збережений євр. цвинтар, закладений одночасно із християнським.
Рекомендована література
- Де ділися наші пам’ятники // Літопис Червоної Калини. 1929. Ч. 2;
- Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або Про що розповідають мовчазні могили. Т., 1998;
- Inskrypcje nagrobne pogra-nicza polsko-ukraińskiego. Т. 4. Wojewó-dstwo tarnopolskie. Miasto Tarnopol. Rze-szów, 2004;
- Дуда І. Тернопіль: Істор.-краєзн. хроніка. Т., 2010. Ч. 1 (1540–1944); 2018. Ч. 2 (1944–94); Cmentarze dawnego powiatu tarnopolskiego: kaplice, grobowce i nagrobki z inskrypcjami zapisanymi w alfabecie łacińskim (1800–1945). T. 1. Warszawa, 2017.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
