Милове

Визначення і загальна характеристика

МИ́ЛОВЕ  — село Бериславського району Херсонської області. Милів. сільс. раді підпорядк. села Суханове та Червоний Яр. Знаходиться на правому березі Каховського водосховища, за 106 км від обл. центру, 35 км від райцентру та 58 км від залізнич. ст. Біла Криниця на лінії Херсон–Дніпро. Площа 1,81 км². За переписом насел. 2001, у М. проживала 1071 особа; станом на 2016 — 1031 особа; переважно українці. Побл. М. — значна кількість курганів епохи міді та бронзи (2 тис. до н. е.) та скіф. часу (4–2 ст. до н. е.). У різний час село мало назви: Мелове, Мілове, Омелове. 1687 на цих землях поселилися козаки, тривалий час тут знаходився козац. зимівник. 1734–75 М. мав статус паланк. поселення, при паланці постійно перебували козац. загони, діяла похідна церква св. Петра та Павла. 1781 милів. землі надано гофмаршалу Ф. Баратинському. У 19 ст. — містечко Херсон. пов. Херсон. губ. (у офіц. документах 1913 вже згадується як село). 1888–96 побудовано кам’яну церкву Архангела Михаїла, куди перенесено богослужбові книги та дароносицю із козац. церкви. 1896 у М. було 70 дворів, мешкали 694 особи, функціонувала земська школа. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 99 осіб, із яких 47 загинули. У рад. період тут знаходилася центр. садиба радгоспу «Дніпро» (10,7 тис. га с.-г. угідь, зокрема 8,7 тис. га орної землі). У зв’язку з будівництвом Кахов. ГЕС частина М. потрапила в зону затоплення. 1960 побудовано нове село, за 1 км на Пн. Зх. від колишнього. Нині в М. розвинене зерн. виробництво, вирощування олій. та баштан. культур; неподалік села — ставк. рибне госп-во. У М. — заг.-осв. школа, шкіл. музей історії Бериславщини (засн. 1991), дитсадок; клуб, б-ка; пункт постій. базування екстрен. мед. допомоги у сільс. місцевості. Встановлено меморіал воїнам-землякам, які не повернулися з фронтів 2-ї світової вій­ни, мемор. дошки на честь В. Єлефтеріаді та С. Лебедя, які загинули під час бойових дій на Сх. України. Триває робота над створенням нац. природ. парку «Кам’янська Січ», до складу якого заплановано включити Кам’ян. і Милів. балки, прилеглу терасу Кахов. водосховища, де є залишки бл. 150-ти курганів, древніх поселень та Кам’ян. Січі, старовинні монастир та козац. могили, панський маєток. Серед уродженців — письменник Я. Баш, Герої Рад. Союзу Т. Пирогов та І. Чупилко.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю