Мильці

Визначення і загальна характеристика

МИЛЬЦІ́  — село Старовижівського району Волинської області. Підпорядк. Соколищен. сільс. раді. Знаходиться на межі з Камінь-Кашир. р-ном Волин. обл., на березі р. Турія (притока Прип’яті, бас. Дніпра), за 100 км від обл. центру та 27 км від райцентру. Площа 0,9 км². За переписом насел. 2001, проживали 190 осіб; станом на 2017 — 124 особи; переважно українці. Уперше село згадується в писем. джерелах 1537. Відомі дві версії походження назви: перша — від «милий краєвид» (милець), друга — від «мельниці» (водяні млини на річці — мельці). Тривалий час поселення належало князям Санґушкам. За умовами Люблін. унії 1569 М. відійшли від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ковел. пов. Волин. губ. 1885 було 17 дворів, мешкали 89 осіб, діяли 2 православні церкви, каплиця, 3 постоялі будинки; відбувалося 3 ярмарки на рік. 1906 кількість дворів зросла до 20, а мешканців — до 121. У 1911 проживала 231 особа. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Нині тут є школа та фельдшер.-акушер. пункт. Давню історію має Милецький Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ МП.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю