Мильці

Визначення і загальна характеристика

МИЛЬЦІ́ — село Старовижівського ра­йону Волинської області. Під­порядк. Соколищен. сільс. раді. Знаходиться на межі з Камінь-Кашир. р-ном Волин. обл., на березі р. Турія (притока Припʼяті, бас. Дні­пра), за 100 км від обл. центру та 27 км від райцентру. Площа 0,9 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 190 осіб; станом на 2017 — 124 особи; пере­важно українці. Уперше село згадується в писем. джерелах 1537. Ві­домі дві версії походже­н­ня назви: перша — від «милий краєвид» (милець), друга — від «мельниці» (водяні млини на річці — мельці). Тривалий час поселе­н­ня належало князям Санґушкам. За умовами Люблін. унії 1569 М. ві­ді­йшли від Великого князівства Литовського до Польщі. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 3-го поділу Польщі 1795 — у межах Рос. імперії. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ковел. пов. Волин. губ. 1885 було 17 дворів, мешкали 89 осіб, діяли 2 православні церкви, каплиця, 3 постоялі будинки; від­бувалося 3 ярмарки на рік. 1906 кількість дворів зросла до 20, а мешканців — до 121. У 1911 проживала 231 особа. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до квітня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Нині тут є школа та фельдшер.-акушер. пункт. Давню історію має Милецький Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ МП.

Літ.: Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Поліс­ся: Крає­знавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. Т. 2. Він­ніпег, 1986; Теодорович М. Волинь в описі міст, містечок і селищ: Істор.-статист. опис церков і приходів Волин. єпархії. Т. 5. Ковел. пов. Лц., 2008; Легка Н. Мильці святкують свої пʼять з половиною сторіч // Сільс. новини. 2013, 7 трав.

Н. Л. Ковальчук

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю