Розмір шрифту

A

Миляновичі

МИЛЯНО́ВИЧІ — село Турійського ра­йону Волинської області. 2017 Миляновичів. сільс. раду (під­порядк. села Годовичі, Тупали, Туровичі, Пере­віс­ся, Залісці, Зілове, Кличковичі) при­єд­нано до Луків. обʼєд- наної територіал. громади. М. знаходяться за 92 км від обл. центру, 14 км від райцентру та 8 км від залізнич. ст. Мацеїв. Площа 2,158 км2. За пере­писом насел. 2001, у М. проживали 306 осіб; пере­важно українці. Побл. М. виявлено артефакти доби бронзи (2 тис. до н. е.) і залізоплав. горни доби ран­нього заліза (4–2 ст. до н. е.). 1511 зафіксовано першу писемну згадку про село. Тоді воно належало князям Санґушкам. У 1-й чв. 16 ст. М. на­дано Маґдебур. право. Від 1543 миляновичів. землі пере­бували у власності польс. королеви Бони, від 1557 — її сина, польс. короля Сиґізмунда II Авґуста, від 1564 — князя А. Курбського. У цей період функціонував невеликий землероб. фільварок, жит. вирощували пшеницю, ячмінь, овес, гречку, горох та просо. На­прикінці 1560-х рр. А. Курбський заснував у М. наук. осередок, члени якого за­ймалися пере­кладом богослов. творів і укладали збірники по­вчань. При його князів. резиденції було облаштовано домову Вознесен. церкву. У писем. джерелах 1590 і 1645 згадується церква св. Петра, 1616 і 1645 — Свято-Покров. церква (після кількох пере­будов діяла до 1944). Свідче­н­ням давнього міського статусу є збережена книга Миляновиц. магістрату за 1586–1735, де, зокрема, зафіксовано наявність у М. замку. Від 1590 М. належали родині польс. шляхтича А. Фірлея, від серед. 17 ст. — князю С. Конецпольському, від 1681 — польс. полковнику В. Лещинському. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. За Андрусів. пере­мирʼям 1667 та умовами «Вічного миру» 1686 М. залишилися у складі Польщі, після її 3-го поділу 1795 ві­ді­йшли до Рос. імперії. 1687 писар Я. Глядкевич пере­писав у М. нотний ірмолой (рукописну памʼятку церк.-муз. мистецтва), який згодом при­дбав іконописець І. Кондзелевич та подарував його Хресто-Воздвижен. церкві Луцького братства. 1789 було 106 дворів, мешкали 114 осіб. У 19 — на поч. 20 ст. — містечко Ковел. пов. Волин. губ. Від кін. 19 ст. тут діяли церк.-парафіял. школа. Одним з остан. власників був рос. поміщик В. Висоцький. 1920–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від 28 червня 1941 до 18 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Нині у М. діють заг.-осв. школа, бібліотека та клуб.

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65324
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
153
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 41
  • середня позиція у результатах пошуку: 5
  • переходи на сторінку: 3
  • частка переходів (для позиції 5): 122% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Миляновичі / О. А. Бірюліна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65324.

Mylianovychi / O. A. Biriulina // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-65324.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору