Мимрик Дмитро Григорович
МИ́МРИК Дмитро Григорович (17. 10. 1947, с. Великий Говилів Теребовлян. р-ну Терноп. обл. — 11. 09. 2022, Львів) — майстер декоративно-ужиткового мистецтва. Медалі ВДНГ (Москва, 1972– 73). Худож. обробці каменю навч. у Перм. ПТУ (РФ, 1970–73; викл. С. Кривощоков), різьбленню на дереві — у батька. Працював різьбярем Монастирис. рай. побут. комбінату (Терноп. обл., 1968–69), Бережан. лісгоспзагу (1973–90). У 1990 прийняв чернечий постриг в Унівському монастирі. Від 1991 — майстер різьблення на дереві та камені Львів. монастиря студитів. Від 1982 займався витинанкарством. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1972. Персон. — у Львові (1992, 1995, 2003), Рівному (2000), Києві (2001). У творчості М. переважають сюжети за мотивами літ. творів, фольклору і реліг. тематики з використанням об’єм. різьблення.
Додаткові відомості
- Основні твори
- різьблення — «Козаки-музиканти» (1979), «Чумаки» (1980), «Ой не п’ються пива, меди» (1982); витинанки — «Садок вишневий коло хати» (1982), «У Києві на Подолі» (1983), «Фіранки» (1988), «Богородиця Теребовлянська» (1993), «Калина» (2014), «О. Ковч» (2015), «Андрей Шептицький» (2016).
Рекомендована література
- Гриб А. Барвисті джерела. Т., 1998.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
