Мирзін Олександр Володимирович
МИ́РЗІН Олександр Володимирович (24. 06. 1957, Одеса — 30. 12. 2016, там само) — живописець, графік. Член НСХУ (1993). Закін. худож.-графіч. факультет Одес. пед. інституту (1979; викл. П. Злочевський). Працював в Одесі: у Худож. фонді (1988–90); на реклам. комбінаті (1990–93); у музеї зх. і сх. мистецтва (1993–2003). На творчій роботі. Учасник міських, обл., всеукр., зарубіж. худож. виставок від 1980. Персон. — в Ашґабаті (1992), Одесі (1993, 1997, 2000, 2003, 2007, 2009–10, 2016; посмертна — 2018), Берґені (Норвегія, 1994), Філадельфії (США, 1999). Основна галузь — станк. живопис і графіка. Автор пейзажів, марин, натюрмортів у традиціях пд.-укр. школи реаліст. живопису. Деякі роботи зберігаються у Чорномор. музеї образотвор. мистецтв, Ізмаїл. ХМ, Білгород-Дністров. краєзн. музеї (усі — Одес. обл.), Музеї при Одес. НДІ виноградарства, Очаків. картин. галереї (Микол. обл.), худож. галереях Берґен. замку, м. Ґьорлітц (Німеччина), м. Ґалац (Румунія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Серпень» (1990), «Прощальний блюз», «Натюрморт на мапі» (обидва — 1991), «Міст Ріальто», «Будинок моїх друзів», «У зеленому домі» (усі — 1994), «Прохолодно» (1995), «Музикант» (1997), «Помаранчевий захід сонця в старому саду» (1998), «У ботанічному саду» (1999), «Іриси», «Великий канал» (обидва — 2002), «Відкрита клітка» (2003), «Квіти для неї» (2004), «Читаючи Брема» (2005), «На березі лиману» (2006), «Дунайські плавні» (2007); серія «Пляжний сезон» (2010); графіка — «На столі» (1990), «Яблуневий цвіт» (2012), «Вид на Одесу» (2013), «Воронцовський маяк» (2014); серія акварелей «Гербарій» (2000–10).
Рекомендована література
- Островський В. Диалог со счаст-ливым художником // Судоходство. 2000. № 6.