Мироненко Василь Іванович

МИРО́НЕНКО Василь Іванович (11. 04. 1942, м. Амвросіївка Сталін., нині Донец. обл.) — архітектор. Член-кореспондент Укр. академії архітектури (1998). Заслужений архітектор України (2009). Обл. премія ім. Е. Багрицького у галузі мистецтва (1974). Член НСАУ (1970; від 1997 — голова Одес. організації). Закін. Київ. інж.-буд. інститут (1966). Працював 1966–78 в Одес. філії інституту «Діпромісто» (з перервою): гол. архітектор; 1974–77 — керівник проект. групи Одес. худож.-вироб. комбінату; гол. архітектор Одеси (1978–89), Одес. обл. (1992–94), компанії «Архікон» (Одеса, від 2004); водночас — керівник приват. майстерні «Мироненко». Спроектував Музей партизан. слави у с. Нерубайське (Біляїв. р-ну Одес. обл., 1968), корпус і спорткомплекс Одес. мор. академії (1970), консульство Болгар. Респ. (1978), офіс Асоц. рад. судновласників (1996, проект), паркінг на 700 місць побл. ринку «Привоз» (1998); обеліск місту-герою Одесі (1985); пам’ятники — героям Татарбунар. повстання (1974), льотчикам 69-го авіаполку (1980), О. Маринеско (1999), О. Суворову (2000, проект; усі — в Одесі), Т. Шевченку (2011, м. Роздільна; 2014, м. Теплодар; обидва — Одес. обл.).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю