Мироненко Петро Павлович
МИРО́НЕНКО Петро Павлович (13. 07. 1946, с. Ленінівка, нині Сахнівка Менського р-ну Черніг. обл.) — живописець, графік. Член НСХУ (1982). Закін. Одес. театр. худож.-тех. училище (1974; викл. Т. Козлова, О. Пилявський). Відтоді працював у Черніг. худож. майстернях: оформлювач, 1983–90-і рр. — графік. Учасник обл., всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1975. Персон. — у Києві (1980), Прилуках (Черніг. обл., 1990, 1995, 2006, 2015), Чернігові (1991). Створює переважно олійні, акварел., пастел. пейзажі у реаліст. стилі з елементами імпресіонізму та романтизму. Деякі роботи зберігаються у Черніг. ХМ, Прилуц., Ніжин. та Ічнян. (обидва — Черніг. обл.) краєзн. музеях.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Після дощу. Старий двір», «Індустріальний пейзаж», «Перші тренування» (усі — 1978), «Нафтове родовище» (1982), «На далекій буровій» (1984), «Червона осінь», «Вітряний день» (обидва — 2005), «Деснянські береги» (2006), «Відродження» (2007), «Миколаївська церква», «Весняні мережива», «Спогад про Десну», «Калина і рушник», «Півонії», «Зимове вікно», «Зимові яблука» (усі — 2008–15); графіка — «Одеські береги» (1990), «Вечірні дзвони» (2000), «Чистий четвер», «Завтра вихідний» (обидва — 2002), «Собор над Десною» (2005), «Козацька церква», «Старе місто» (обидва — 2006).
Фотоілюстрації
Людина 