Миропілля

Визначення і загальна характеристика

МИРОПІ́ЛЛЯ — село Корсунь-Шевченківського ра­йону Черкаської області. Під­порядк. Кошмаків. сільс. раді. Знаходиться за бл. 2 км від р. Рось (притока Дні­пра), 70 км від обл. центру, 7 км від райцентру та 18 км від залізнич. ст. Корсунь. Площа 0,58 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 187 осіб; станом на 2016 — 163 особи; пере­важно українці. Побл. М. виявлено 5 давніх курганів, досліджено поселе­н­ня трипіл. (на 40 га — 57 споруд) і черняхів. культур, давньорус. городище. М. вперше згадується у писем. джерелах 18 ст. Назва походить від слів «мир» і «поле». За легендою, село заснував польс. шляхтич Миропільський. Жит. брали участь у пов­стан­ні С. Палія та гайдамац. русі. Після 2-го поділу Польщі 1793 — у складі Рос. імперії. Від­тоді М. належало князю Потьомкіну, баронам Енгельгардам, графам Літте і князям Трубецьким. У 19 — на поч. 20 ст. — у межах Богуслав., Канів. і Черкас. пов. Київ. губ. 1885 було 60 дворів, мешкали 318 осіб, діяла школа. За пере­писом 1897, проживали 2399 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (донині встановлено імена 61 жертви), за­знали сталін. ре­пресій. Від 1932 — у межах Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від липня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2 ї світ. вій­ни загинули 22 особи. У брат. могилі поховано 33 рад. воїни-визволителі (1952 встановлено обеліск Слави). Нині у М. — клуб.

Літ.: Масло М. Миропі­л­ля // Надрос­ся. 1995, 5 груд.; Степенькіна П. Я. До пита­н­ня становле­н­ня української церкви: Село Миропі­л­ля // Корсун. часопис. 2006. № 16; Нераденко Т. Археологічні скарби: Трипіл. поселе­н­ня Миропі­л­ля і Гарбузина // Корсунщина в історії України: Зб. мат. наук.-практич. конф. 15 груд. 2015 р. Чк., 2016.

В. А. Якубенко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю