ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Миськів Ярослав Михайлович

МИ́СЬКІВ Ярослав Михайлович (15. 05. 1953, с. Коропець Монастирис. р-ну Терноп. обл.) — графік. Заслужений художник України (2011). Член НСХУ (1987). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1977; викл. Б. Галицький, Д. Довбошинський, М. Лозинський, В. Овсійчук). Відтоді — у Севастополі: художник дільниці «Укр­торгреклама»; від 1980 — у худож.-вироб. майстернях: 1989–91 — гол. художник; 1993–2013 — заступник голови міської організації НСХУ; 2000–13 — викладач, завідувач кафедри дизайну на факультеті Львів. АМ у Севастополі. Учасник всеукр. та закордон. худож. виставок від 1980. Персон. — у Севастополі (1992, 2003, 2011), Києві (1992, 1997), Тернополі (1993), Львові (1994), Торонто (1998), Сімферополі (2000, 2003). На поч. 1980-х рр. у розкутій романтико-сюрреаліст. мові відобразилися його враження від старовин. землі таврів, кіммерійців, савроматів, еллінів. У монотипіях у несподіваній грі тонів і відтінків кольору передає стан настроїв, підсвідомих бажань і спогадів. Створює офорти, дереворити у стилі постмодернізму. Деякі роботи зберігаються у Севастоп. ХМ, Нац. заповіднику «Херсонес Таврійський» (Севастополь), Терноп. худож. і краєзн. музеях, МЕХП (Львів), Канад.-Укр. мист. фундації (Торонто).

Додаткові відомості

Основні твори
«Пізня осінь», «Південне сонце» (обидва — 1980), «Мрії Херсонеса», «Берег Херсонеса» (обидва — 1981), «Місток» (1985), «Херсонес. Володимирський собор», «Натюрморт із маскою» (обидва — 1988), «Сонячний день» (1989), «Акведук» (1995), «Діана» (2003), «Автопортрет» (2007), «Херсонес. Образ 1», «Античний мотив», «Берег океану» (усі — 2010), «Натюрморт із грушами» (2015), «Натюрморт із мушлею» (2016), «Каріатиди», «Соколине» (обидва — 2018).

Рекомендована література

  1. Ярослав Миськів. Графіка: Каталог. Сф., 1992;
  2. Довгий А. Вернісаж земляка (виставка графіки Я. Миськіва) // Вільне життя. Т., 1993, 5 листоп.;
  3. Дуда І. Ярослав Миськів // Тернопілля’95;
  4. Регіон. річник. Т., 1995;
  5. Вишталенко С. Знайомство з українським Дюрером // Міст. Торонто, 1998, 2–8 жовт.;
  6. Таирова Л. Язык метафор Ярослава Мыськива // Брега Тавриды. 2004. № 4;
  7. Сайгушкіна Т. Вернісаж. Ярослав Миськів // Вісн. Львів. АМ. 2010. Вип. 21;
  8. Художники Крыма: Альбом. Сф., 2010;
  9. Графики Крыма. Сф., 2012;
  10. Петрашик В. Двоєдиний як творець, вчитель… // ОМ. 2013. № 3.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2019
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Людина
Ключове слово:
графік
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65380
Вплив статті на популяризацію знань:
108
Бібліографічний опис:

Миськів Ярослав Михайлович / В. І. Петрашик // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018, оновл. 2019. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-65380.

Myskiv Yaroslav Mykhailovych / V. I. Petrashyk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018, upd. 2019. – Available at: https://esu.com.ua/article-65380.

Завантажити бібліографічний опис

Євдокименко
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Г. Добробоженко
Євсеєнко
Людина  |  Том 9  |  2009
К. Л. Колесников
Єгоров
Людина  |  Том 9  |  2009
О. Й. Денисенко
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору