Межул Едуард Вікторович
МЕ́ЖУЛ Едуард Вікторович (08. 02. 1960, Київ) — живописець, графік. Чоловік Н. Проценко, внук І. Штільмана. Закін. Київський художній інститут (1985; майстерня А. Чебикіна). Працював учителем образотвор. мистецтва у школі № 26 (Київ, від 1979); кер. гуртка образотвор. мистецтва підприємства «Київміськбуд» (1987–90); кер. класу живопису в школі мистецтва ПАТ «Київметробуд» (1990–2015). На творчій роботі. Учасник міських (від 1983), всеукр. (від 1988) худож. виставок. Персон. — у Києві (1992, 1996, 2000, 2002, 2006, 2008, 2010, 2016). Створює літографії, олійні пейзажі та натюрморти, поєднуючи класичні традиції укр. мистецтва з європ. імпресіонізмом.
Додаткові відомості
- Основні твори
- графіка — серія літографій «Київ у роки 2-ї світової війни» (1985); живопис — «Березневий вечір над Дніпром» (1988), «Сонячне павутиння» (1989), «Осінь. Поділ» (1991), «Дерева на Поштовій площі» (1993), «Ботанічний сад. Бузок цвіте» (1995), «Києво-Печерська лавра восени», «Всіхсвятська церква», «Краєвид над Лаврою» (усі — 1998), «Бузок на вікні», «Краєвид на Старокиївську гору», «Андріївський узвіз» (усі — 1999), «Магнолія у Ботсаду ім. Фоміна» (2000), «Печерськ навесні» (2002), «Контрактова площа» (2004), «Гладіолуси» (2010), «Осінь на Андріївському узвозі» (2016).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 