Мельник Володимир Михайлович
МЕ́ЛЬНИК Володимир Михайлович (15. 01. 1938, с. Синякове, нині у складі м. Чортків Терноп. обл.) — скульптор,педагог. Заслужений художник України (2000). Член НСХУ (1999). Закін. Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1970; викл. А. Бокотей, Д. Кравич, Ю. Лащук, З. Флінта). Відтоді — скульптор Терноп. худож.-вироб. комбінату; водночас від 1993 — у Терноп. пед. університеті: 2000–12 — доцент кафедри образотвор., декор.-ужит. мистецтва, дизайну та методики їх викладання Інституту мистецтв. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1970. Персон. — у Тернополі (2008). Створює станк. портрети істор. осіб, композиції та монум. пам’ятники у реаліст. стилі. Уклав підручник «Образотворче мистецтво» (2000, співавт.), посібник для вчителів «Український декоративний розпис на уроках образотворчого мистецтва» (2005), навч. посібники «Мистецтво витинанки та аплікації», «Витинання на уроках образотворчого мистецтва» (співавт.; обидва — 2006; усі — Тернопіль).
Додаткові відомості
- Основні твори
- пам’ятники — Лесі Українці (1970; 1984), Т. Шевченку (1970; 1991, смт Козлів Козів. р-ну Терноп. обл.; 1999), О. Маковею (1970), «Скорбота» (1973), О. Максименку (Тернопіль), Д. Клячківському (обидва — 1995), «Борцям за волю України» (1997; обидва — м. Збараж Терноп. обл.), В. Гнатюку (1999, Тернопіль); станк. композиції — «Туга» (1973), «Прощання» (1975), «Материнська дума» (1978), «Пам’ять» (1990), «Обличчя голодомору» (1994), «У Віфлиємі…» (1999), «Калина» (2000), «Русалка» (2001), «Думи гетьмана І. Мазепи» (2002); портрети — «М. Кривонос», «Н. Морозенко» (обидва — 1993), «Дружина» (2006).
Рекомендована література
- Скульптура Володимира Мельника: Альбом. 2000;
- 2003;
- Заслужений художник України Володимир Мельник. Скульптура: Каталог. 2008 (усі — Тернопіль).