Мезенцев Борис Олександрович
МЕ́ЗЕНЦЕВ Борис Олександрович (1877, с. Пісочне, нині Нижньогород. обл., РФ — 23. 02. 1931, Москва) — співак (драматичний баритон). Чоловік З. Мезенцевої-Стеценко. Студіював на юрид. ф-тах Нижньогород., С.-Петер-бур. та Новорос. (Одеса) університетів. Співу навч. у кл. опер. ансамблю при С.-Петербур. консерваторії. Від 1905 виступав у Полтаві, Харкові, Одесі, Саратові, Казані (обидва — Росія), Москві та ін. містах. Володів голосом широкого діапазону. У репертуарі — твори М. Глінки, О. Даргомижського, О. Бородіна, М. Мусоргського, нар. пісні. 1931 заарешт. і розстріляний. Реабіліт. 1962. Мав записи на грамплатівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського), Біс, Онєгін, Томський («Черевички», «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського), Демон (однойм. опера А. Рубінштейна), Веденецький гість («Садко» М. Римського-Корсакова), Валентин, Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Жермон, Амонасро («Травіата», «Аїда» Дж. Верді), Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло).
Рекомендована література
- Эйнарович Л. Борис Александро-вич Мезенцев — исполнитель произведений М. П. Мусоргского. С.-Петербург, 1914.