Мезин

МЕ́ЗИН – село Коропського району Чернігівської області. Мезин. сільс. рада (підпорядк. с. Курилівка) межує із землями Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. і Шосткин. р-ну Сум. обл. М. знаходиться на правому березі р. Десна (притока Дніпра), за 150 км від обл. центру, за 47 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Вороніж. На базі кількох об’єктів природно-заповід. фонду створ. Мезинський національний природний парк. Пл. М. 3,15 км². За переписом насел. 2001, проживали 346 осіб; станом на 2017 — бл. 300 осіб; переважно українці. У М. досліджено одну з найвидатніших пізньопалеоліт. пам’яток Європи Мезинську (Мізинську) стоянку; на околицях виявлено 4 поселення доби неоліту, знайдено артефакти канів. культури та періоду Київ. Русі. Село вперше згадується у писем. джерелах 1551. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1651–1782 — село Понорниц. сотні (до 1663 — Ніжин., відтоді — Черніг. полків). 1708 в р-ні М.–Псарівка (1920–2016 — Свердловка, нині Деснянське Короп. р-ну) між моск. і козац.-швед. військами відбувся бій за переправу через Десну. Безпосередньо побл. М. була удавана переправа одного з загонів (з метою відвернення уваги росіян), гол. військо на чолі з І. Мазепою та Карлом ХІІ форсувало річку нижче Псарівки. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Кролевец. пов. Черніг. губ.; деякий час — у підпорядкуванні Покошиц. волості. У 1880-х рр. працював поташ. завод. 1886 було 105 дворів, мешкали 746 осіб; 1897 — відповідно 247 і 1391. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Новгород-Сівер., 1925–30 — Глухів. округ; у лютому–жовтні 1932 — Київ., відтоді — Черніг. обл.; 1923–62 — Понорниц., 1962–65 — Новгород-Сівер. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1988 проживали 637 осіб. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Мезинський археологічний науково-дослідний музей ім. В. Куриленка, Будинок культури, б-ка; фельдшер. пункт. Діє церква св. пророка Божого Іллі. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам (185 осіб), які загинули на фронтах 2-ї світової війни. У М. народилися лікар-імунолог, патофізіолог Н. Шульгіна та живописець, нар. художник України В. Ковтун; у Курилівці — археолог, краєзнавець В. Куриленко. 1860–64 у М. мешкав учений-винахідник М. Кибальчич.

Літ.: Куриленко В. Є. В Чернігово-Сумському Подесенні: записки засновника Мезинського археологічного музею (коротка історія краю). Шостка, 2005.

М. А. Куриленко