ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Мезин

МЕ́ЗИН – село Коропського району Чернігівської області. Мезин. сільс. рада (підпорядк. с. Курилівка) межує із землями Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. і Шосткин. р-ну Сум. обл. М. знаходиться на правому березі р. Десна (притока Дніпра), за 150 км від обл. центру, за 47 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Вороніж. На базі кількох об’єктів природно-заповід. фонду створ. Мезинський національний природний парк. Пл. М. 3,15 км2. За переписом насел. 2001, проживали 346 осіб; станом на 2017 — бл. 300 осіб; переважно українці. У М. досліджено одну з найвидатніших пізньопалеоліт. пам’яток Європи Мезинську (Мізинську) стоянку; на околицях виявлено 4 поселення доби неоліту, знай­дено артефакти канів. культури та періоду Київ. Русі. Село вперше згадується у писем. джерелах 1551. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1651–1782 — село Понорниц. сотні (до 1663 — Ніжин., відтоді — Черніг. полків). 1708 в р-ні М.–Псарівка (1920–2016 — Свердловка, нині Деснянське Короп. р-ну) між моск. і козац.-швед. військами відбувся бій за переправу через Десну. Безпосередньо побл. М. була удавана переправа одного з загонів (з метою відвернення уваги росіян), гол. військо на чолі з І. Мазепою та Карлом ХІІ форсувало річку нижче Псарівки. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Кролевец. пов. Черніг. губ.; деякий час — у підпорядкуванні Покошиц. волості. У 1880-х рр. працював поташ. завод. 1886 було 105 дворів, мешкали 746 осіб; 1897 — відповідно 247 і 1391. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Новгород-Сівер., 1925–30 — Глухів. округ; у лютому–жовтні 1932 — Київ., відтоді — Черніг. обл.; 1923–62 — Понорниц., 1962–65 — Новгород-Сівер. р-нів. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1988 проживали 637 осіб. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Мезинський археологічний науково-дослідний музей ім. В. Куриленка, Будинок культури, б-ка; фельдшер. пункт. Діє церква св. пророка Божого Іллі. Встановлено пам’ятник воїнам-землякам (185 осіб), які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. У М. народилися лікар-імунолог, патофізіолог Н. Шульгіна та живописець, нар. художник України В. Ковтун; у Курилівці — археолог, краєзнавець В. Куриленко. 1860–64 у М. мешкав учений-винахідник М. Кибальчич.

Літ.: Куриленко В. Є. В Чернігово-Сумському Подесенні: записки заснов­ника Мезинського археологічного музею (коротка історія краю). Шостка, 2005.

М. А. Куриленко

Рекомендована література

  1. Куриленко В. Є. В Чернігово-Сумському Подесенні: записки заснов­ника Мезинського археологічного музею (коротка історія краю). Шостка, 2005.

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
20-й
Дата виходу друком тому:
Дата останньої редакції статті:
2018
Тематичний розділ сайту:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
65520
Вплив статті на популяризацію знань:
103

Мезин / М. А. Куриленко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-65520

Mezyn / M. A. Kurylenko // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at : https://esu.com.ua/article-65520

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Донське
Населені пункти  |  Том 8  |  2008
М. В. Прокурашко
Вічеве слово
Населені пункти  |  Том 4  |  2005
К. Є. Янишен
Кременчук
Населені пункти  |  Том 15  |  2014
Ю. М. Перепелятник

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору