Мезин

МЕ́ЗИН — село Коропського ра­йону Чернігівської області. Мезин. сільс. рада (під­порядк. с. Курилівка) межує із землями Новгород-Сівер. р-ну Черніг. обл. і Шосткин. р-ну Сум. обл. М. знаходиться на правому березі р. Десна (притока Дніпра), за 150 км від обл. центру, за 47 км від райцентру та за 35 км від залізнич. ст. Вороніж. На базі кількох обʼєктів природно-заповід. фонду створ. Мезинський національний природний парк. Пл. М. 3,15 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 346 осіб; станом на 2017 — бл. 300 осіб; пере­важно українці. У М. досліджено одну з найвидатніших пізньопалеоліт. памʼяток Європи Мезинську (Мізинську) стоянку; на околицях виявлено 4 поселе­н­ня доби неоліту, знай­дено артефакти канів. культури та періоду Київ. Русі. Село вперше згадується у писем. джерелах 1551. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. 1651–1782 — село Понорниц. сотні (до 1663 — Ніжин., від­тоді — Черніг. полків). 1708 в р-ні М.–Псарівка (1920–2016 — Свердловка, нині Деснянське Короп. р-ну) між моск. і козац.-швед. військами від­бувся бій за пере­праву через Десну. Без­посередньо побл. М. була удавана пере­права одного з загонів (з метою від­верне­н­ня уваги росіян), гол. військо на чолі з І. Мазепою та Карлом ХІІ форсувало річку нижче Псарівки. У 19 — на поч. 20 ст. — у складі Кролевец. пов. Черніг. губ.; деякий час — у під­порядкуван­ні Покошиц. волості. У 1880-х рр. працював поташ. завод. 1886 було 105 дворів, мешкали 746 осіб; 1897 — від­повід­но 247 і 1391. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Новгород-Сівер., 1925–30 — Глухів. округ; у лютому–жовтні 1932 — Київ., від­тоді — Черніг. обл.; 1923–62 — Понорниц., 1962–65 — Новгород-Сівер. р-нів. Жит. за­знали сталін. ре­пресій, потерпали від голодомору 1932–33. Від серпня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. 1988 проживали 637 осіб. У М. — навч.-вихов. комплекс «заг.-осв. школа-дитсадок»; Мезинський археологічний науково-дослідний музей ім. В. Куриленка, Будинок культури, б-ка; фельдшер. пункт. Діє церква св. пророка Божого Іллі. Встановлено памʼятник воїнам-землякам (185 осіб), які загинули на фронтах 2-ї світової вій­ни. У М. народилися лікар-імунолог, патофізіолог Н. Шульгіна та живописець, нар. художник України В. Ковтун; у Курилівці — археолог, крає­знавець В. Куриленко. 1860–64 у М. мешкав учений-винахідник М. Кибальчич.