Мелітопольський міський краєзнавчий музей

Визначення і загальна характеристика

МЕЛІТО́ПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКИ́Й КРАЄЗНА́ВЧИЙ МУЗЕ́Й Засн. 1921 у м. Мелітополь Запоріз. губ. (нині Запоріз. обл.) як крайовий музей. Спочатку у фондах нараховувалося 375 експонатів, які надійшли з музеїв повіт. земської управи (перші експонати — 180 чучел птахів — придбано 1900 у лікаря А. Кроненберга) та реал. училища (створ. 1910; мав археол., істор., геогр., етногр. і природн.-істор. відділ.; більшість предметів пожертвували учні. Особливу цінність становили колекції винограду та фруктів, шкідників садів і городів, монети різного часу, речі кам’яного та бронз. віків. 1921–30 музеєм керував Д. Сердюков, 1930–35 та у період нім. окупації — еколог І. Курило-Кримчак. 1923 функціонували природн.-істор., археол., істор. і худож. відділи. 1924 вчитель П. Гладковський подарував для худож. відділу колекцію картин 19 ст. 1932 до складу музею на правах відділу ввійшов політех. музей. Від 1934 — обл. підпорядкування. 1932–36 (водночас з навч. у пед. інституті) у музеї працював В. Даниленко, який 1946–82 був співроб. Інституту археології АН УРСР. На поч. 1940-х рр. у фондах було вже кілька тис. експонатів. Восени 1941 та восени 1943 під час боїв значну кількість музей. предметів знищено. Багато цінних експонатів і книг окупац. владою вивезено до Німеччини. 1944–77 — Мелітоп. міський істор.-краєзн. музей, відтоді — М. м. к. м. 1944 політвідділом 4-го Укр. фронту організовано першу післявоєнну виставку, після її закриття частину експонатів передано до музею. У 2-й пол. 20 ст. музеєм спільно з Інститутом археології АН УРСР досліджено пам’ятку первіс. мистецтва Кам’яну могилу та похов. комплекс скіф. часу Мелітопольський курган, розкопано поховання жінки-воїна у Кизияр. балці. У результаті археол. відділ поповнено низкою унікал. артефактів. Від 1967 музей міститься у колиш. особняку купця Чернікова (1913, пам’ятка архітектури). На поч. 1980-х рр. М. м. к. м. став одним з найкращих музеїв України. 1986 із його складу виокремлено Держ. (від 2008 — нац.) істор.-археол. музей-заповідник «Кам’яна Могила». Наприкінці 1980-х рр. худож. частині музею присвоєно ім’я уродженця Мелітополя художника О. Тишлера. Нині в осн. фонді понад 48 тис. експонатів. Експозиції та виставки розташ. на пл. 1578 м² у 17-ти залах на 3-х поверхах. Представлено археол., геол., палеонтол., ботан., зоол., ентомол., нумізмат., етногр. і художню колекції. Серед унікал. експонатів — скам’янілі дерева, рештки мамонта, пд. слона, шерстистого носорога, велетен. оленя, дикого коня; амулет-намистинка у вигляді священ. давньоєгипет. жука-скарабея (18–17 ст. до н. е.), скіф. золоті прикраси (4 ст. до н. е.), жін. золота діадема гунського періоду (5 ст.), інкрустована дорогоцін. камінням; монети Ольвії та Пантикапею, срібні цар. карбованці (18–19 ст.); вогнепал. і холодна зброя (17–18 ст.); книга «Діяння Апостолів» (1644), ікони Тихвинської Богоматері, Різдва Христового (обидві — 18 ст.); одяг, предмети побуту, с.-г. реманент, меблі та посуд (усі — 19 — поч. 20 ст.); ордени та медалі часів 2-ї світової вій­ни; графічні та живописні твори О. Тишлера. Експозиція, яка розкриває період заселення краю, розпочинається картиною запоріз. художників П. Редіна та О. Фоміна «Новоолександрівська слобода на початку 19 ст.». Є діорама «Прорив німецької оборони на р. Молочна в жовтні 1943» (у її створенні брав участь запоріз. живописець Ю. Смирнов). У новій експозиції — особисті речі, фото та документи учасників антитерорист. операції на Сх. України. Зберігаються також твори художників В. Александрової, О. Байдукова, Л. Брат­ченка, Л. Булижкіної, В. Добровольського, О. Жолудя, П. Столяренка та ін. 2012 започатковано регіон. наук.-практ. конф. «Мелітопольські краєзнавчі читання». Музейні працівники проводять різноманітні заходи до пам’ят. дат, уроки краєзнавства, організовують зустрічі з відомими людьми. Співроб. музею та автор статей в ЕСУ М. Мохов досліджував долі учасників 2-ї світової вій­ни, Героїв Рад. Союзу, які народилися, мешкали чи відзначилися на тер. Мелітоп. р-ну. Знач. внесок у розвиток М. м. к. м. зробили дир. П. Кузьмин (1956–70), Б. Михайлов (1971–86), Л. Петрова (1986–2003), В. Сахацька (2003–10), Л. Ібрагімова (від 2010).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю