МЕЛІТО́ПОЛЬСЬКИЙ МОТО́РНИЙ ЗАВО́Д — під­приємство машинобудівної галузі промисловості. Історія Мелітопольського моторного заводу роз­почалася 1908, коли в м. Мелітополь Таврійської губернії (нині Запорізька область) під­приємець І. Заферман заснував чавуноливарний і машинобудівний завод. Спочатку в невисокому довгому приміщен­ні були встановлені декілька токарних, свердлильних і фрезерних вер­статів, за допомогою яких виготовляли нафтові двигуни шведської кон­струкції потужністю 10 і 18 кінських сил. Згодом І. Заферман роз­ширив виробництво нафтових двигунів, зокрема закупив у Варшаві нове обладна­н­ня, збільшив кількість працівників і робочий день до 12-ти годин. На початку 1-ї світової війни під­приємство отримало замовле­н­ня від військового міністерства на виготовле­н­ня снарядів і мін. Тоді ж створено фірму «Торговий дім Зафермана та Ко» (як спів­власники залучені хліботорговці Палата, Хохловкін і Тамарін). Від 1916 на під­приємстві працював стругальником М. Пахомов, який у грудні 1917 став першим головою Мелітопольської ради робітничих і селянських депутатів, а 1934–38 був народним комісаром водного транс­порту СРСР. 1918 більшовики націоналізували під­приємство та пере­йменували його на Другий радянський завод. Від­тоді працювало з пере­рвами. 1925 на його базі організовано артіль «Пере­мога», яка продовжила випуск нафтових двигунів для сільського господарства, будівельної і рибальської галузей. Від 1931 — у складі обʼ­єд­на­н­ня «Союздизель». Від­тоді під­приємство випускало дизельні двигуни потужністю 20 і 25 кінських сил лише для рибальських суден. Від 1936 — Дизелебудівний завод імені А. Мікояна, який спеціалізувався на виробництві швидкохідних двигунів для рибальських суден. Під час німецько-фашистської окупації Мелітополя під­приємство функціонувало в складі дизелебудівного заводу «Комуніст» у м. Маркс (Саратовська область, РФ), де випускало міномети, снаряди та масляні насоси для танків Т-34. На заводі працювали учасники 2-ї світової війни, Герої Радянського Союзу С. Деменков, П. Середа та П. Одинець, повний кавалер ордена Слави В. Полупан. У листопаді 1943 повернуто з евакуації заводське обладна­н­ня, а у серпні 1944 під­приємство випустило першу післявоєн­ну партію дизелів. Від 1958 — Мелітопольський моторний завод. Тоді ж роз­почато рекон­струкцію та модернізацію. 1959 налагоджено спів­працю з Запорізьким автомобілебудівним заводом (див. АвтоЗАЗ-ДЕУ), а виробництво дизелів пере­ведено на Токмацький дизелебудівний завод (Запорізька область). 1960 на Мелітопольському моторному заводі випущено для легкового автомобіля «Запорожець» перший силовий агрегат з повітряним охолодже­н­ням МЕМЗ-965 потужністю 23 кінські сили; 1963 створено агрегат МЕМЗ-966 потужністю 27 кінських сил, 1965 — МЕМЗ-968 потужністю 40 кінських сил (від­значений дипломом 1-го ступеня на ВДНГ СРСР). 1964 на базі стале- та кольороливарних цехів Мелітопольського моторного заводу засновано завод «Автокольорлит». 1966 для автомобіля ЗАЗ-969В «Волинь» (див. Луцький автомобільний завод) на основі агрегату МЕМЗ-968 роз­роблено агрегат МЕМЗ-969В. 1967–71 споруджено головний корпус, або май­данчик «А», куди пере­ведено з раніше зведених приміщень (май­данчик «Б») виробництво агрегату МЕМЗ-968. У вересні 1974 випущено міль­йон­ний силовий агрегат, а на­прикінці жовтня того ж року агрегату МЕМЗ-968 присвоєно Державний знак якості. 1975 Мелітопольський моторний завод, «Автокольорлит», Запорізький (як головне під­приємство) і Луцький автомобільний заводи уві­йшли до складу виробничого обʼ­єд­на­н­ня «АвтоЗАЗ». 1975–79 для пере­дньо­приводних автомобілів особливо малого класу спроектовано силовий агрегат із двигуном рідин­ного охолодже­н­ня МЕМЗ-245 потужністю 50 кінських сил (від­значений дипломами ВДНГ СРСР і УРСР), який 1982 ви­пробувано, а 1988 за­проваджено в серійне виробництво для автомобіля ЗАЗ-1102 «Таврія». 1991 для вантажопасажирського автомобіля «Волинь» роз­роблено кон­струкції силового агрегату МЕМЗ-2452 і коробки пере­дач МЕМЗ-969А. У радянський період від­крито заводський народний музей і засновано заводську газету «Моторобудівник»; зведено 4 гуртожитки на 1200 місць, 5 дитсадків, дитячий табір у смт Кирилівка Якимівського ра­йону Запорізької області. Продукцію заводу екс­портували в Польщу, Угорщину, Болгарію, НДР, Італію, Грецію та інші країни. 1998–2011 — госп­розрахункове під­приємство «АвтоЗАЗ-Мотор», від 2011 — виробничий під­роз­діл «Мелітопольський моторний завод». 2001 для автомобілів «Sens» і «Slavuta» освоєно виробництво силового агрегату МЕМЗ-301 потужністю 63 кінські сили, 2002 для автомобіля «Sens» — МЕМЗ-307 потужністю 70 кінських сил із системою роз­горнутого вприскува­н­ня палива й електрон­ною системою керува­н­ня, 2003 для автомобіля «Slavuta» — МЕМЗ-3071 з нормами токсичності «Євро-2». 2004 систему менеджменту якості госп­розрахункового під­приємства «АвтоЗАЗ-Мотор» сертифіковано на від­повід­ність між­народному стандарту ISO 9001:2000. У тому ж році в рамках під­готовки в Україні закону про приведе­н­ня норм токсичності вихлопних газів під стандарти «Євро-2» і «Євро-3» проведено роботи з доведе­н­ня та сертифікації силових агрегатів обʼємом 1,1, 1,2 і 1,3 літрів із системою роз­горнутого вприскува­н­ня палива, для автомобіля «Sens» роз­роблено кон­струкцію та роз­почато випуск зчепле­н­ня силового агрегату МЕМЗ-307. 2005 на базі агрегату МЕМЗ-307 сконстру­йовано, а 2006 введено у виробництво потужніший двигун з обʼємом 1,4 л для автомобіля Т-150 «Lanos». 2015 з Іл­лічівського заводу автомобільних агрегатів (нині м. Чорноморськ Одеської області) на Мелітопольський моторний завод пере­ведено виробництво автобусів ЗАЗ А07, які нині є основною продукцією. У 1970–97 працював на різних посадах фахівець у галузі автоматизації металургійного виробництва Г. Слинько. Від 2013 Мелітопольський моторний завод очолює О. Москаленко.