Мелітопольський район

МЕЛІТО́ПОЛЬСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Запорізької області. Межує на Пд. і Пд. Зх. з Якимів., на Зх. — з Веселів., на Пн. — з Михайлів., на Пн. і Пн. Сх. — з Токмац., на Сх. і Пд. Сх. — з Приазов. р-нами Запоріз. обл. У березні 1923 у складі Мелітопольської округи (існувала до 1930) утвор. 15 р-нів, зокрема й Великотокмац. (від 1962 — Токмац.), Вознесен., Кизияр. (центр — с. Кизияр, нині у складі міста обл. значе­н­ня Мелітополь, що виконує функції райцентру М. р.) і Пришибський (центр — с. Пришиб, нині смт Михайлів. р-ну). У червні 1924 Великотокмац. р-н пере­підпорядковано Бердян. окрузі. Тоді ж з частини Великотокмац. р-ну утвор. Молочан. (центр — с. Молочанськ, нині місто Токмац. р-ну), а з частини Пришиб. р-ну — Терпін­нів. нім. нац. р-ни. У червні 1925 Великотокмац. і Молочан. р-ни від­несено до Мелітоп. округи. У вересні 1930 Вознесен. і Кизияр. р-ни обʼ­єд­нано в М. р., до якого в травні 1933 при­єд­нано Терпін­нів. р-н, а в березні 1939 — частину Молочан. р-ну. 1923–25 насел. пункти Мелітопольщини пере­бували в межах Катерино­слав. губ.; 1932–39 — Дні­проп., від 1939 — Запоріз. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від жовтня 1941 до жовтня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти роз­стріляли понад 14 тис. осіб. Діяли рад. і ОУНів. під­пі­л­ля. Від 26 вересня до 5 листопада 1943 у ході битви за Дні­про тривала Мелітопольська на­ступальна операція 4-го Укр. (до 20 жовтня — Пд.) фронту проти нім. військ. угрупова­н­ня, що обороняло прав­обереж. молочан. рубіж (лінія «Вотан»). На Мелітопольщині найзапекліші бої від­бувалися за Мелітополь та побл. с. Мордвинівка. У ході Мелітоп. на­ступал. операції, зокрема й за межами М. р., від­значилися 79 рад. бійців, яких удостоєно зва­н­ня Героя Рад. Союзу; 18 частин і зʼ­єд­нань рад. армії найменовано «Мелітопольськими». У післявоєн­ні роки у насел. пунктах М. р. встановлено понад 50 памʼятників, меморіалів і памʼят. знаків мирним жит., воїнам-визволителям і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової вій­ни. Двічі (2004 і 2005) у с. Новобог­данівка від­бувалися вибухи артилер. складів. 2016 с. Совєтське Промінів. сільс. ради пере­йменовано на Волошкове. Пл. р-ну 1780 км². За пере­писом 2001, проживали 56 104 особи (складає 97,6 % до 1989): українців — 62,8 %, росіян — 31,2 %, крим. татар — 0,9 %, білорусів — 0,7 %, болгар — 0,6 %; найбільшими насел. пунктами були села Костянтинівка (12 081), Вознесенка (5123), Терпі­н­ня (4854) та Но­вобог­данівка (3656). Станом на 1 січня 2017 мешкали 49 434 особи. У складі р-ну — смт Мирне та 66 сільс. насел. пунктів. Лежить на Причорноморській низовині. Поверх­ня — низовин­на пологохвиляста лесова рівнина, слаборозчленована балками та ярами. Роз­ві­дані поклади вапняків, глини та піску. Гол. річки: Молочна з притоками Арабка (гирло знаходиться побл. с. Вознесенка), Курушан (побл. с. Ка­мʼянське), Юшанли (побл. с. Терпі­н­ня) та Сага (довж. 14 км, бере початок побл. с. Костянтинівка, а впадає побл. с. Мордвинівка); Джекельня (її витік побл. с. Костянтинівка), Тащенак (побл. с. Трудове; усі — бас. Молочного лиману, що омиває у пд. частині М. р. землі Мордвинів. сільс. ради); Малий Утлюк (бере початок побл. с. Малий Утлюг; притока Утлюцького лиману). На Пн. ґрунти пере­важно чорноземні, на Пд. — темно-каштан. солонцюваті. У Мирному — адміністрація Мелітоп. лісомислив. господарства, що обʼ­єд­нує лісництва у М. р. (Старобердянське, 2833 га; Семенівське, 2836 га; Терпін­нівське, 667 га), а також у Якимів. і Приазов. р-нах. Осн. породи дерев: дуб, ясен і клен. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заг.-держ. значе­н­ня — Старобердянський заказник (993 га, статус на­дано 1974, ландшафт., між селами Вознесенка та Новопилипівка) та памʼятка природи Ка-мʼяна могила над р. Молочна (15 га, 1963, геол., с. Терпі­н­ня); місц. значе­н­ня — заказники Від­ріг Чебрецевий (7,5 га, 1990), Троїцька балка (1 га; обидва — с. Терпі­н­ня), 5 Цілин­них ділянок (249 га, с. Костянтинівка; 10 га; 150 га; 502 га; усі — 1980; 332,6 га, 2015; усі — с. Мордвинівка, ботан.), Цілин­ні ділянки в гирлі р. Арабка (2 га) та в поймі р. Молочна (4 га; обидва — с. Вознесенка), ділянки № 1 (17 га) та № 2 (9 га) Цілин­ної балки Троїцька (с. Троїцьке; усі — 1984, ентомол.), памʼятки природи Віковий дуб черешчатий (1987, с. Травневе), Дуб черешчатий (с. Промінь), Дуби черешчаті № 1 і № 2 (с. Соснівка; усі — 1979), Дуб-патріарх (1999, с. Терпі­н­ня; усі — ботан.), парки-памʼят-ки садово-парк. мистецтва Еліта (5 га, с. Зарічне; закладений у 19 ст. земле­власником Реймером), Садове (1 га, с. Нове; обидва — 1984), Цілющі джерела (3 га, 1999, с. Терпі­н­ня). 2010 створ. Приазовський національний природний парк (78 тис. га; охорон­ні тер. у Мелітополі та М. р., а також у Бердянську, Бердян., Приазов. і Якимів. р-нах). Є міні-зоопарк «Страус-Пів­день». Мелітопольщина — один із найбільш роз­винених агро­пром. і культурно-істор. регіонів Запоріз. обл. Гол. пром. під­приємства: маш.-буд. галузі — Мелітоп. завод трактор. автозап­частин (с. Обільне), Мелітоп. мех. завод (с. Костянтинівка), «Магістр», «Мрія» (обидва — с. Семенівка); харч. — Мирнен. завод з виробництва мінерал. води та без­алкогол. напоїв «Соцін­новація». Пл. с.-г. угідь 153,6 тис. га. Спеціалізація с. господарства: рослин­ництво зерн., плодово-ягід. і овочевого (бл. 75 % у заг. обсязі) та тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Щорічно у р-ні вирощують понад 125 тис. т озимої пшениці, ячменю, кукурудзи та ін. зерн. культур, 30 тис. т соняшника. Мелітоп. черешні, суниці, яблука, персики, малину та кавуни цінують й за межа­ми України. Середньорічне ви­роб-во плодів становить 7,5 тис. т, овочів — 3,3 тис. т. Дослідне під­приємство «Мелітопольське» (с. Фру-ктове) Мелітоп. дослід. станції садівництва (див. Зрошуваного садівництва Ін­ститут ім. М. Сидоренка УААН) Ін­ституту садівництва НААНУ є найбільшим у Європі за площею плод. насаджень в одному масиві (обробляє 1700 га землі, з них під садами — бл. 50 %) та має найбільші вироб. показники серед віт­чизн. садівн. госп-в. У с. Садове — адміністрація компанії «Мелітопольська черешня» (13 тис. га землі у Запоріз., Херсон. і Харків. обл.). У р-ні роз­водять велику рогату худобу та свиней; роз­винене птахівництво. Річне виробництво мʼяса становить 1,5 тис. т. З Пн. на Пд. р-н пере­тинають колії Запоріз. дирекції Придні­пров. залізниці (вузол Федорівка, станції Обільна, Світлодолинське та Тащенак, зупин. пункт Терпі­н­ня) й автомобіл. шлях Харків–Сімферополь, зі Сх. на Зх. — автомобіл. шлях Ростов (РФ)–Одеса–Рені (Одес. обл.). У М. р. — 35 заг.-осв. (нового типу — гімназія «Орієнтир» у с. Вознесенка, ліцей «Ерудит», спеціаліз. різно­профіл. школа «Прометей», навч.-виховне обʼ­єдн. № 1 «Таврія» у с. Костянтинівка, колегіум «Джерело» у с. Терпі­н­ня) і 16 до­шкіл. навч. закладів, Будинок дит. та юнац. творчості (58 гуртків), ДЮСШ (30 груп), рай. від­діл. МАН (секції: фіз.-мат., істор.-геогр., філології та мистецтво­знавства, хім.-біол. і компʼютер. наук); 34 установи культури клуб. типу, 34 б-ки, 2 дит. муз. школи з 5-ма філіями; центр. рай. лікарня, 12 лікар. амбулаторій заг. практики — сімей. медицини, 13 фельдшер.-акушер. і 19 фельдшер. пунктів. Виходить рай. г. «Новий день». Функціонують 243 творчі формува­н­ня, 149 колективів худож. творчості, з них 10 мають зва­н­ня «народний» та «зразковий». У с. Новгородківка при Центрі чеської нац. культури «Чехо­град» організовано нар. ансамбль чеської пісні «Чехо­градска гудба», який у су­проводі духового оркестру часто ви­ступає на обл., всеукр. і між­нар. фестивалях. Від­крито 14 укр. світлиць, літ.-муз. віталень та центрів до­зві­л­ля. 1986 у с. Терпі­н­ня з метою збереже­н­ня видат. памʼятки первіс. мистецтва Камʼяна могила створ. Держ. (від 2008 — нац.) істор.-археол. музей-заповід­ник «Камʼяна Могила». Досліджено 138 скіф. курганів. Побл. с. Садове — катакомби чітких геом. форм з рівними взаємоповʼяза-ними ходами, прямокут. залами, фрагментами гігант. храм. комплексу (на думку вчених, це могло бути під­земне місто скіф. царів). На держ. обліку — 188 памʼяток історії та культури. Па-мʼятка архітектури — церква архістратига Михаїла в с. Тихонівка (зведена на­прикінці 19 ст., освячена 1905). Збереглася значна кількість будівель 19 ст., меноніт. казарм і старих нім. кладовищ. 2009 у с. Спаське від­новлено 25-метр. криницю, яку викопано 1876. Згодом місц. жит. почали називати її «колодязем щастя», оскільки зʼявилася нова традиція: у день весі­л­ля молодята пʼють з нього воду, а ключ від символ. замка щастя кидають у криницю. Турист. маршрути: «Славетна історія Мелітопольщини», «Від­починок у Старобердянському лісництві», «Цілющі джерела Мелітопольського краю», «Мелітопольщина заповід­на». 2014 у Старобердян. лісництві від­крито екостежку «Кінна прогулянка». Зелені садиби: «Алея троянд» (Мирне), «Затишок» (с. Новопилипівка), «Соснівський янтар» (с. Соснівка), «Цілющі джерела» (с. Семенівка). Щорічно побл. Камʼяної могили проводять обряд. свято «Купальські зорі», у с. Мордвинівка — істор. рекон­струкцію прориву нім. лінії оборони «Вотан» рад. військами. Серед видат. уродженців — льотчик-ви­пробувач, Герой України О. Галуненко (с. Троїцьке), лікар-терапевт М. Кузнецов (с. Тер­пі­н­ня), лікар-морфолог В. Ткач (с. Троїцьке), хімік О. Федоренко (с. Данило-Іванівка), еколог, крає­знавець І. Курило-Кримчак (с. Вознесенка), живописець, нар. художник України О. Байдуков (с. Троїцьке), художник-монументаліст, графік, живописець, засл. діяч мистецтв України В. Григоров, живописець, графік Д. Латишев (с. Семенівка), скульптор В. Швець-Машкара (с. Костянтинівка), спортс­мени, заслужений тренери України з гирьового спорту С. Кубрак (с. Костянтинівка) та Г. Петренко (с. Високе), учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу Ю. Гулін (с. Троїцьке), С. Деменков, С. Тимофєєв, С. Хазарʼян (усі — с. Астраханка), П. Одинець (с. Костянтинівка), Ф. Поздняков (с. Федорівка), П. Сизов (с. Терпі­н­ня). У с. Орлове минули остан­ні роки життя ентомолога, громад.-політ. діяча К. Ліндемана. У М. р. мешкали учасники 2-ї світової вій­ни, Герої Рад. Союзу Є. Гребенюк (с. Федорівка), В. Загной (села Зеленчук і Новомиколаївка), І. Мʼякотін і В. Поляков (села Обільне та Терпі­н­ня).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю