Мельник Григорій Микитович
МЕ́ЛЬНИК Григорій Микитович (11(23). 11. 1882, Кишинів — 23. 05. 1968, Бухарест) — співак (бас), педагог. 1904 разом з родиною переїхав на Волинь. Закін. Моск. муз.-драм. училище (1912). Удосконалював майстерність в Італії (1919–21). Завдяки Ф. Шаляпіну 1912 дебютував у Великому театрі в Москві. Соліст Одес. театру опери та балету (1913–16), Театру муз. драми у Петрограді (нині С.-Петербург, 1916–18). У 1916 брав участь в укр. концерті в Одесі. Від 1919 мешкав у Італії: 1921–43 — соліст театру «Ла Скала» (Мілан). 1943 виїхав до Румунії, де виступав із концертами, викладав у Бухарест. консерваторії. Серед учнів — румун. співаки К. Ґабор, Г. Ілієску, Л. Конія, Н. Рафаель. Гастролював у містах Італії (Рим, Неаполь, Парма, Трієст, Барі, Кремона, Верона, Ґенуя, Турин, Флоренція, Падуя, Палермо, Венеція, Болонья), Франції (Ніцца), Німеччини (Берлін, Гамбурґ), Бразилії (Ріо-де-Жанейро), Нідерландів (Гааґа, Амстердам, Роттердам), Іспанії (Мадрид). Мав записи на грамплатівках.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Сусанін («Життя за царя» М. Глінки), Грьомін («Євгеній Онєгін» П. Чайковського), Борис Годунов, Іван Хованський («Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського), Мельник («Русалка» О. Даргомижського), Дон Базиліо («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
