Мельник Ірина Василівна
МЕ́ЛЬНИК Ірина Василівна (30. 03. 1962, м. Фастів Київ. обл.) — актриса. Сестра Н. Мельник. Заслужений артист України (2003). Закін. школу-студію МХАТу (1983; кл. В. Манюкова). 1983–2001 — арт. Театру-студії кіноактора Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка. Працювала у класич. худож. альтернатив. театрі «АРС» (Київ), «Укр. театрі у Москві», київ. театрах «Золоті ворота», «Браво». Від 2001 — у Київ. театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра. М. — темпераментна, гострохарактерна актриса, створює яскраві образи. Знімалася у кінострічках: «Жінки жартують всерйоз» (1981, реж. К. Єршов), «Глухий кут» (1998, реж. Г. Кохан), «Острів любові» (1995, реж. О. Бійма), «Родичі» (2006, реж. І. Забара), «Садівник» (2007, реж. О. Фіалко), «Костоправ» (2011, реж. В. Мельниченко, В. Чигинський, О. Альошечкін), «Сашка» (2013, реж. О. Гойда), «Я поряд» (2013, реж. В. Янощук), «Заради любові я все зможу» (2015, реж. Є. Баранов, І. Забара), «Хазяйка» (2016, реж. Б. Недіч).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Неріса («Оргія» Лесі Українки), Вона («Дні пролітають зі свистом…» за М. Колядою), Марго («Жіноча логіка» А. Крима), Тетяна («Останній герой» О. Марданя), Місс Пратт («Лоліта» за В. Набоковим), Лизавета Богданівна («Сезон кохання» за І. Тургенєвим), Варя («Вишневий сад» А. Чехова), Вона («Па-де-де» А. Дяченка), Настя («Дах» О. Галіна), Констанца Моцарт («Жіночі ігри» Р. Феденьова), Королева Єлизавета («Річард ІІІ» В. Шекспіра), Анжеліка («Кохання за часів Людовіка» Ж.-Б. Мольєра), Кенді Стар («Політ над гніздом зозулі» К. Кізі), Евридіка (однойм. п’єса Ж. Ануя), Юніс («Єлисейські поля в Нью-Орлеані» Т. Вільямса), Мадлен («Жахливі батьки» Ж. Кокто), Барбара («Вірна дружина» С. Моема), Ненсі Валоне («Брешемо чисту правду» Х. Бергера), Міссіс Гібс («Наше містечко» Т. Вайлдера).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
