Мельники
МЕ́ЛЬНИКИ — село Канівського району Черкаської області. Мельників. сільс. рада (підпорядк. с. Голяки) межує із землями Корсунь-Шевченків. р-ну Черкас. обл. М. знаходяться за 68 км від обл. центру, за 37 км від райцентру та за 8 км від залізнич. ст. Таганча. Через село протікають малі річки Василинка та Гарбузинка (притоки Росі, бас. Дніпра), на яких створ. 11 ставків. В околицях ростуть сосн. ліси. Пл. М. 3,5 км2. За переписом насел. 2001, проживали 482 особи; станом на 2017 — 547 осіб; переважно українці. Досліджено курган. могильник 9 ст. до н. е. — 4 ст. (пам’ятка археології нац. значення). Здавна тут мешкало багато мельників. За легендою, одним із перших у цій місцевості збудував водяний млин козак Зубченко. Жит. брали участь у козац.-селян. повстаннях у 1-й пол. 17 ст., Визв. війні під проводом Б. Хмельницького, повстанні під керівництвом фастів. полковника С. Палія, гайдамац. русі та Коліївщині. Донині збереглися залишки укріплень з льохами часів Коліївщини; низка топонімів має кількастолітню історію, зокрема Перша сотня, Гайдамацька, Донцівщина, Кошівка, Ковалева гора, Монахове провалля, Козацька криничка. За Андрусів. перемир’ям 1667 і Прут. миром 1711 мельників. землі залишали під владою Польщі. 1741 було 25 дворів. 1746 зведено Трьохсвятител. церкву. Село належало князям Понятовським і графам Бутурліним. Після 2-го поділу Польщі 1793 М. відійшли до Рос. імперії. 1795 — 1910-і рр. — у складі Черкас., 1910-і рр. — 1922 — Канів., 1922–23 — Богуслав. пов.; 1797–1925 — Київ. губ.; деякий час — у підпорядкуванні Таганчан. волості. 1863 проживали 858, 1886 — 875 осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1923–25 — у складі Корсун., 1925–27 — Черкас., 1927–30 — Шевченків. округ; 1932–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Деякий час М. входили до Корсунь-Шевченків. (до 1946 — Корсун.) р-ну. Жит. потерпали від голодомору 1932–33 (донині в М. і Голяках встановлено імена 563 жертв), зазнали сталін. репресій. Від серпня 1941 до лютого 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Є 2 брат. могили рад. воїнів. На фронтах 2-ї світової війни воювали 407 мельниківців, з них 205 загинули. У М. — заг.-осв. школа; Будинок культури, б-ка; фельдшер.-акушер. пункт. Встановлено пам’ятні знаки жертвам голодомору 1932–33 і воїнам-землякам, які загинули під час 2-ї світової війни. 2002–06 селекц.-насінниц. центр Мельників. агрофірми очолював вчений-агроном Л. Животков.
Рекомендована література
- Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. К., 1865;
- Біла Церква, 2005;
- 2013;
- Міста і села Черкащини. Канівський район. Чк., 2007;
- Канівський район: від витоків до сьогодення. К., 2008.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
